На допомогу вчителю.

     Однією з нових галузей сучасної педагогічної науки, яка активно впроваджує інновації в шкільну практику, є музейна педагогіка. Вона передбачає проведення уроків з різних наукових дисциплін, в тому числі і історії у приміщенні музею чи з використанням музейних експонатів у приміщенні класу. Під час підготовки уроку в музеї потрібно ознайомитись з особливостями музейного середовища, правильно дібрати тип заняття. Методи (способи) спілкування з учнями, а також уміло поєднати їх з віковими особливостями класу й рівнем підготовки вчителя.

     Загально педагогічні методи здебільшого узгоджуються з методами, які використовують на музейній експозиції. Дотримуючись класифікацій дидактичних методів за джерелом знань та характером мисленнєвої й пізнавальної активності учнів, можна провести паралелі щодо їх застосування в музеї. Розповідь, наприклад, і бесіду як словесні методи можна використовувати під час вивчення історії експонату, характеристики історичної епохи; методи ілюстрації і демонстрації – для безпосереднього показу експозиції; проблемно-пошуковий – для розкриття певної ідеї експозиції та особливостей її втілення, виявлення власного враження від побаченого.

   До власне музейно-педагогічних методів належать такі: «занурення» в історичну епоху, рольове «прожиття» історичних та культурних подій, дослідницький, реконструкції,  порівняльних аналогій, моделювання, порівняльного аналізу, випереджувального заохочення та ін.

     Методи, які використовуються у роботі з учнями в музейному середовищі, фахівцями у цій галузі класифікуються у дві великі групи: методи за переважним джерелом отримання знань і методи за характером розумової та пізнавальної активності.

    Вдале поєднання методів та прийомів музейної педагогіки з віковими особливостями учнів, виборі типу та мети уроку, тематикою і специфікою експозиції дає учителю широкий спектр можливостей для практичної реалізації музейної педагогіки в загальноосвітній школі.

Які особливості уроків в музеї?

У проведенні уроків в музеї потрібно врахувати наступне:

• будь-який вид роботи в музеї має супроводжуватися елементами розвантаження: іграми, пошуковими питаннями і завданнями,
• пересування учнів у музеї має бути не випадковим, а заздалегідь продуманим вчителем маршрутом,
• урок у музеї проводиться серед відвідувачів і  супроводжується обставинами, які можуть відволікати увагу школярів,
• уроки  проводять диференційовано, з урахуванням вікових та освітніх особливостей учнів, наприклад,  для школярів 7-8 класів тривалість музейного уроку не повинна перевищувати 60-70 хв.
• потрібно дати оглядову інформацію, викорстовуючи  твори художньої літератури, вірші, цікаві факти,

Як класифікують уроки в музеї?

За навчальними цілями:

• ілюстративні,
• творчі (дослідницькі).

Перевагу треба надати дослідницьким, як більш активним і таким, які вправляють самостійність.

За змістом:

• тематичні,
• оглядові,
• комплексні.

Якими є кроки з підготовки до уроків у музеї ?

1. Визначити тему уроку. Це  база, на якій будується показ і розповідь, а також буде визначатися структура уроку в музеї. Тема має відповідати навчальній програмі з предмету, що буде сприяти кращому засвоєнню змісту.
2. Визначити мету уроку.
3. Визначити музейні об’єкти, які будуть нести основний інформаційний і навчальний зміст. Вони мають бути з яскравими, виразними, цікавими характеристиками.
4. На уроці, який передує уроку в музеї, встановити необхідний зв'язок із змістом заняття у музеї, розподілити завдання, якщо є у цьому необхідність, нагадати правила поведінки у музеї.
5. За декілька днів до проведення уроку  відвідати музей, визначити об’єкти демонстрацій або детальних обговорень, обрати місця зупинок.
6. Вивчити літературу з обраної теми, щоб бути максимально обізнаним відповідно до теми уроку та об’єктів.
7. Скласти супровідний текст уроку (вступ, основна частина, заключна частина):

Вступ:

• сформулювати проблему у формі розповіді або бесіди,
• пояснити мету,
• окреслити основні етапи проведення уроку в музеї.

Основна частина: Урок в музеї – не лекція!

• Важливо говорити  про те, що можна продемонструвати. Теоретичний матеріал активізує сприйняття наочності, допомагає досягнути сутності.
• Продемонструвати музейні об’єкти. Безпосереднє сприйняття музейного експонату сприяє усвідомленню, формує загальну уяву про складні зв’язки і узагальнені поняття.
• Організувати дослідження та короткі презентації за результатами досліджень. Це є необхідною умовою ефективності музейного уроку. Виконання завдань може бути різного ступеню самостійності.
• Прагнути до того, щоб до об’єктів, що вивчаються,  по можливості можна було б доторкнутися.

Пам’ятати:

• Показ і дослідження на уроці в музеї повинні переважати над розповіддю.
• Показ не проста демонстрація, це максимально наочний аналіз зорової інформації,  де є можливим віднайти ті якості об’єкта, які є непомітними з першого погляду на предмет.
• Почати опис об’єкта з зовнішніх особливостей, а потім поступово перейти до аналізу його внутрішнього змісту.

Заключна частина:

• зробити узагальнення нової інформації,
• підкреслити основні висновки,
• зібрати завдання, які були виконані школярами.

Як скласти план проведення уроку?

Урок в музеї може бути оформлено орієнтовно за схемою:

Тема уроку:

Мета:

Задачі:навчальні, виховні:

Обладнання:

Зміст уроку:

Зміст практичних завдань:

Підсумки уроку.

• План  має містити основні питання змісту уроку
• У плані передбачити основні методи проведення уроку
• План має містити маршрут
• Доцільно коротко  описати  основні об’єкти  для спостережень
• У плані зафіксувати питання для вступної та підсумкової бесід

Як якісно розподілити час протягом уроку?

1. Вступна бесіда. Активізація до діяльності (3-5 хв.)
2. Повідомлення вчителя (7-10 хв.)
3. Самостійна або групова робота із завданнями (7-10 хв.)
4. Обговорення результатів,спостережень, їх узагальнення (10-15 хв.)
5. Пісумкова бесіда за темою уроку (3-5 хв.)
6. Загальний підсумок по уроку  (1-2 хв)
7. Обробка учнями досліджуваного матеріалу, підготовка звітів, повідомлень ( проводиться у класі або дома).

Які методи підібрати для проведення уроку в музеї?

Словесні:

опис – детальний виклад матеріалу про об’єкт, послідовний перерахунок основних якостей і властивостей, визначення найбільш суттєвих процесів, подій, які пов’язані з об’єктом, пояснення – висвітлення внутрішніх звязків, з’ясовуються причини явищ, фактів, коментар – якщо об’єкт демонструється у русі, зміни проговорюються вчителем.

Наочні:

спостереження – скероване сприйняття об’єктів або явищ з наступною фіксацією матеріалу,розглядання – детальне спостереження фіксованого матеріалу, демонстрація екранних об’єктів, демонстрація натуральних об’єктів.

Практичні:

практична діяльність учнів за інструктажем і під контролем вчителя.