На допомогу вчителю.
Однією з нових галузей сучасної педагогічної науки, яка активно впроваджує інновації в шкільну практику, є музейна педагогіка. Вона передбачає проведення уроків з різних наукових дисциплін, в тому числі і історії у приміщенні музею чи з використанням музейних експонатів у приміщенні класу. Під час підготовки уроку в музеї потрібно ознайомитись з особливостями музейного середовища, правильно дібрати тип заняття. Методи (способи) спілкування з учнями, а також уміло поєднати їх з віковими особливостями класу й рівнем підготовки вчителя.
Загально педагогічні методи здебільшого узгоджуються з методами, які використовують на музейній експозиції. Дотримуючись класифікацій дидактичних методів за джерелом знань та характером мисленнєвої й пізнавальної активності учнів, можна провести паралелі щодо їх застосування в музеї. Розповідь, наприклад, і бесіду як словесні методи можна використовувати під час вивчення історії експонату, характеристики історичної епохи; методи ілюстрації і демонстрації – для безпосереднього показу експозиції; проблемно-пошуковий – для розкриття певної ідеї експозиції та особливостей її втілення, виявлення власного враження від побаченого.
До власне музейно-педагогічних методів належать такі: «занурення» в історичну епоху, рольове «прожиття» історичних та культурних подій, дослідницький, реконструкції, порівняльних аналогій, моделювання, порівняльного аналізу, випереджувального заохочення та ін.
Методи, які використовуються у роботі з учнями в музейному середовищі, фахівцями у цій галузі класифікуються у дві великі групи: методи за переважним джерелом отримання знань і методи за характером розумової та пізнавальної активності.
Вдале поєднання методів та прийомів музейної педагогіки з віковими особливостями учнів, виборі типу та мети уроку, тематикою і специфікою експозиції дає учителю широкий спектр можливостей для практичної реалізації музейної педагогіки в загальноосвітній школі.
Які особливості уроків в музеї?
У проведенні уроків в музеї потрібно врахувати наступне:
- будь-який вид роботи в музеї має супроводжуватися елементами розвантаження: іграми, пошуковими питаннями і завданнями,
- пересування учнів у музеї має бути не випадковим, а заздалегідь продуманим вчителем маршрутом,
- урок у музеї проводиться серед відвідувачів і супроводжується обставинами, які можуть відволікати увагу школярів,
- уроки проводять диференційовано, з урахуванням вікових та освітніх особливостей учнів, наприклад, для школярів 7-8 класів тривалість музейного уроку не повинна перевищувати 60-70 хв.
- потрібно дати оглядову інформацію, викорстовуючи твори художньої літератури, вірші, цікаві факти,
Як класифікують уроки в музеї?
За навчальними цілями:
- ілюстративні,
- творчі (дослідницькі).
Перевагу треба надати дослідницьким, як більш активним і таким, які вправляють самостійність.
За змістом:
- тематичні,
- оглядові,
- комплексні.
Якими є кроки з підготовки до уроків у музеї ?
- Визначити тему уроку. Це база, на якій будується показ і розповідь, а також буде визначатися структура уроку в музеї. Тема має відповідати навчальній програмі з предмету, що буде сприяти кращому засвоєнню змісту.
- Визначити мету уроку.
- Визначити музейні об’єкти, які будуть нести основний інформаційний і навчальний зміст. Вони мають бути з яскравими, виразними, цікавими характеристиками.
- На уроці, який передує уроку в музеї, встановити необхідний зв'язок із змістом заняття у музеї, розподілити завдання, якщо є у цьому необхідність, нагадати правила поведінки у музеї.
- За декілька днів до проведення уроку відвідати музей, визначити об’єкти демонстрацій або детальних обговорень, обрати місця зупинок.
- Вивчити літературу з обраної теми, щоб бути максимально обізнаним відповідно до теми уроку та об’єктів.
- Скласти супровідний текст уроку (вступ, основна частина, заключна частина):
Вступ:
- сформулювати проблему у формі розповіді або бесіди,
- пояснити мету,
- окреслити основні етапи проведення уроку в музеї.
Основна частина: Урок в музеї – не лекція!
- Важливо говорити про те, що можна продемонструвати. Теоретичний матеріал активізує сприйняття наочності, допомагає досягнути сутності.
- Продемонструвати музейні об’єкти. Безпосереднє сприйняття музейного експонату сприяє усвідомленню, формує загальну уяву про складні зв’язки і узагальнені поняття.
- Організувати дослідження та короткі презентації за результатами досліджень. Це є необхідною умовою ефективності музейного уроку. Виконання завдань може бути різного ступеню самостійності.
- Прагнути до того, щоб до об’єктів, що вивчаються, по можливості можна було б доторкнутися.
Пам’ятати:
- Показ і дослідження на уроці в музеї повинні переважати над розповіддю.
- Показ не проста демонстрація, це максимально наочний аналіз зорової інформації, де є можливим віднайти ті якості об’єкта, які є непомітними з першого погляду на предмет.
- Почати опис об’єкта з зовнішніх особливостей, а потім поступово перейти до аналізу його внутрішнього змісту.
Заключна частина:
- зробити узагальнення нової інформації,
- підкреслити основні висновки,
- зібрати завдання, які були виконані школярами.
Як скласти план проведення уроку?
Урок в музеї може бути оформлено орієнтовно за схемою:
Тема уроку:
Мета:
Задачі:навчальні, виховні:
Обладнання:
Зміст уроку:
Зміст практичних завдань:
Підсумки уроку.
- План має містити основні питання змісту уроку
- У плані передбачити основні методи проведення уроку
- План має містити маршрут
- Доцільно коротко описати основні об’єкти для спостережень
- У плані зафіксувати питання для вступної та підсумкової бесід
Як якісно розподілити час протягом уроку?
- Вступна бесіда. Активізація до діяльності (3-5 хв.)
- Повідомлення вчителя (7-10 хв.)
- Самостійна або групова робота із завданнями (7-10 хв.)
- Обговорення результатів,спостережень, їх узагальнення (10-15 хв.)
- Пісумкова бесіда за темою уроку (3-5 хв.)
- Загальний підсумок по уроку (1-2 хв)
- Обробка учнями досліджуваного матеріалу, підготовка звітів, повідомлень ( проводиться у класі або дома).
Які методи підібрати для проведення уроку в музеї?
Словесні:
опис – детальний виклад матеріалу про об’єкт, послідовний перерахунок основних якостей і властивостей, визначення найбільш суттєвих процесів, подій, які пов’язані з об’єктом, пояснення – висвітлення внутрішніх звязків, з’ясовуються причини явищ, фактів, коментар – якщо об’єкт демонструється у русі, зміни проговорюються вчителем.
Наочні:
спостереження – скероване сприйняття об’єктів або явищ з наступною фіксацією матеріалу,розглядання – детальне спостереження фіксованого матеріалу, демонстрація екранних об’єктів, демонстрація натуральних об’єктів.
Практичні:
практична діяльність учнів за інструктажем і під контролем вчителя.
|