УРОК №21 Дата 11.12.15

ТЕМА. Переможні битви початку національно-визвольної війни.

 Мета: Дізнатися про перші битви національно-визвольної війни; охарактеризувати події початку війни; розвивати логічне та історичне мислення школярів; виховувати в учнів інтерес і повагу до історії своєї держави.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал.

Основні поняття й терміни: Національно-визвольна війна, Жовті Води, Корсунь, «посполите рушення», Пилявці, Замостя, Львів.

Основні дати: січень 1648 р. — початок Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.; 1648—1657 рр. — Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького,

5—6 травня 1648 р. — битва під Жовтими Водами;

16 травня 1648 р. — битва під Корсунем;

вересень 1648 р. — битва під Пилявцями;

листопад 1648 р. — облога Замостя;

грудень 1648 р. — в'їзд Б. Хмельницького до Києва.

Історичні постаті: Б.Хмельницький, Іслам-Гірей III, Тугайбей, А.Кисіль, Ян Казимир

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ІІ Актуалізація знань.

14 жовтня ми відзначали День Захисника Вітчизни. Так український народ вшановує тих, хто стоїть на захисті незалежності нашої держави. Наступного року ми будемо святкувати 25 -річчя нашої держави. Вдумайтеся, 25 років. Та шлях до незалежності нашої держави був досить довгим, за це віддали своє життя багато справжніх синів і доньок України Сьогодні ми відкриємо першу сторінку героїчної боротьби нашого народу на шляху до незалежності. На цьому уроці ми ознайомимося з подіями початку національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої, розвиватимемо просторову, хронологічну, аксіологічну, понятійну і мовлинєву компетентності. І звичайно пишатимемося тим, що ми українці, бо це історія українського народу, а значить наша історія. В ході уроку ви маєте розпочати роботу над складанням хронологічної таблиці ходу війни, нанести на карту місця основних битв.

Інтерактивна гра «Естафетна доріжка». (Мандрівка на Запорозьку Січ)

II. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

  Початок війни. Перегляд фільму

 1. Привід до війни

Робота з документом Із листа коронного гетьмана Миколи Потоцького королю Владиславу IV про ситуацію в Україні (березень 1648 р.) Згубне полум'я так розгорілося, що не було жодного села, жодного міста, у якому б не лунали заклики до сваволі й де б не чинилися замахи на життя й майно своїх панів... Козацькі старшини бажають також самостійно володарювати в Україні, укладати угоди з іноземцями і сторонніми господарями і робити все, що лише завгодно їх волі й бажанню. Спочатку піднялось 500 бунтівників — сама по собі це — жалюгідна сила, але проти них слід рушити цілу армію, бо ці 500 підняли бунт у змові зі всіма козацькими полками і зі всією Україною. За короткий час повстанців збільшилося до 3 тис. Але боронь Боже, щоб він (Хмельницький) пішов із ними в Україну. Тоді 6 ці 3 тис. швидко зросли б до 100 тис. і нам вистачило б діла з цими. Запитання до документа

1) Які факти наводить автор документа?

2) Яку інформацію можна отримати на підставі їх аналізу?

3) Чи можна стверджувати, що козаки, розпочавши повстання, відігравали роль національної еліти,' яка відображала настрої більшості українського народу? Чому? Звернути увагу!

На відміну від козацьких виступів попередніх років, у 1648 р. боротьба проти польського шляхетського панування в Україні набувала великого розмаху і ставала всенародною.

Перегляд фільму

• Жовтоводська битва (5-6 травня 1648 р. )

• Робота з  таблицею.

Закріплення знань.

1. Де і коли сталася Жовтоводська битва?

2     Хто був союзником у цій битві?

• Битва під Корсунем (14-15 травня 1648 р)

• Робота з таблицею. Закріплення знань.

/.    Де і коли сталася Корсунська битва?

2. Хто переміг у цій битві і завдяки чому? Розповідь учителя

Пошуки шляхів до замирення з повстанцями.   Поразки польських військ були вражаючими. Тріумф козацького війська став закликом до боротьби українських селян і міщан, які тисячами приєднувалися до переможців. Уряд Р.П. терміново почав шукати шляхи до миру із Запоріжжям і відправив до козаків свого посланця А.Киселя. Український магнат, сенатор польського сейму, православний, який претендував на роль головного представника православної України у польському сеймі Козаки називали його зрадником через прихильність до Польщі. Пообіцяв козацькій старшині повернути її права і вольності, хотів щоб «мужики орали, а козаки воювали», прагнув домогтися роз'єднання козацьких сил.

Робота з підручником с. 128

Якими були дії Хмельницького у цій ситуації?

Чому він пристав на пропозицію про переговори

Якими були козацькі умови?

Хмельницький спорядив посольство до Варшави на чолі з Федором

Вешняком

Козаки вимагали:

• щоб повернули козакам давні права і привілеї,

• збільшили козацький реєстр до 12 тис.

• виплатили жалування,

• припинили утиски православ'я 

Обидві сторони використовували переговори для зібрання сил. Сейм не погодився з королем і оголосив «посполите рушення». На українських землях відбувалося масове покозачення селян. Першими піднялися міста і містечка Наддніпрянщини - Чигирин, Корсунь, Сміла, Черкаси та інш. на допомогу повстанцям був відправлений 10-тис. козацький загін М.Кривоноса.

Гетьман прагнув оволодіти важливими й укріпленими містами правобережжя: Камянець-Подільским, Баром, Брацлавом, Вінницею, Меджибожем та інш.

На початку червня на Поділля полковників І.Гирю, та І Ганжу. Влітку

більшість міст було звільнено. Завдяки військовому мистецтву

М.Кривоноса, впала фортеця Бар, яка стала прилистком для поляків-

втікачів.

Козацьке військо Хмельницькогго лише на шляху від Корсуня до Білої Церкви, зросло до ЗО тис.

Тугайбей почав виявляти прихильність до поляків, захоплювати більшу частину воєнної здобичі.

Іслам-Гірей III розпустив свої чамбули для грабежів. Б.Хмельницький спішив формувати полки, надавати допомогу селянам-повстанцям в інших регіонах, займатися вирішенням відносин з татарами та Московією.

Пилявецька битва (11-13 вересня 1948 р.)

Розповідь вчителя Робота з таблицею.

Закріплення знань.

1. Де і коли сталася битва під Пилявцями?

2. Яке Ті значення?

Пилявецька битва підняла нову хвилю повстанського руху в Україні, зокрема в Галичині Камянка, Стимулова, Сокаль. Козакам була відкрита дорога на Захід. Туди була направлена допомога, сам Хмельницький рушив через Збараж на Львів. Львів заплатив викуп. Облога Замостя. Окремі загони дісталися р. Вісли. Військо було стомлене Ян Казимир запропонував мир. Універсалами король і гетьман сповістили про мир. (ілюстрація Я.Казимира с. 133) 11-14 грудня 1648 р. Київ зустрічав переможців. Так закінчилися воєнні дії 1648 р.

III. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ УЧНІВ.

Робота з картою. Позначити місця переможних битв 1648 р.

ІV. Підсумок уроку

Логічний ланцюжок

Фільваркове господарство -панщина—Запорозька Січ—1648-1657 рр.

Річ Посполита—ополячення—окатоличення—національно-визвольна війна «Естафетна доріжка».(Радісна звістка про мир)

V. Домашнє завдання

Опрацювати параграф 15.

Творче завдання скласти розповідь від імені одного із учасників подій.