Прислів'я та загадки про працю

                                                 Колективна робота учнів 6 кл.

                                   Учитель: Овчаренко І.В.       

• Землю сонце прикрашає, а людину - праця.

• Про людину судять по його праці.
• Ремесло - золотий браслет на руці.
• Який промисел, така і видобуток.
• З майстерністю люди не народяться, але здобутим майстерністю пишаються.
• Всяке ремесло чесно, крім крадіжки.
• Всякому молодцю ремесло до лиця.
• Люби справа - майстром будеш.
• На роботу з радістю, а з роботи-з гордістю.
• Яка праці, такі і плоди.
• Ріллю орють, руками не махають.
• З полюванням можна і в камінь цвях забити.
• Білі руки чужі труди люблять.
• За всяке діло берись вміло.
• Не начавши - думай, а начавши - роби.
• Не за свою справу не берися, а за своїм не лінуйся.
• Працюєш сумлінно, в очі людям дивитися не совісно.
• Скоро казка мовиться, та не скоро діло робиться.
• На чужій роботі і сонце не рухається.
• До чого душа лежить, до того і руки прикладуться.
• Пташку пізнають у польоті, а людину-в роботі.
• Мала бджілка, та й та працює.
• У поганого майстра і пила погана.
• Делано наспіх зроблено насміх.
• Маленьке справу краще великого неробства.
• У ледачої пряхи і для себе немає сорочки.
• Панської роботи не переработаешь.
• Курчат по осені рахують.
• Поле працю любить.
• Щоб в пошані бути, треба працю свій полюбити.
• Хто ні чого не робить, той ніколи не має часу.
• Хто не працює, той не помиляється.
• Праця людину годує, а лінь псує.
• Не вчи неробства, а вчи рукоділля.
• Більше діла - менше слів.
• Хто в слові скор, той у справі рідко спір.
• Поки залізо в роботі, і його іржа не бере.
• Дерева дивись в плодах, а людей дивись у справах.
• Очам страшно, а руки зроблять.
• Не той хороший, хто особою пригожий, а той гарний, хто на справа гож.
• За багато справ не берися, а в одному відзначилися.
• Не кажи, що робив, а кажи, що зробив.
• Думай ввечері, що робити вранці.
• Поклажі картоплю в окрошку, а любов у справу.
• У поганого майстра і пила погана.
• Делано наспіх зроблено насміх.
• Без діла жити - тільки небо коптити.
• Без діла сидить та в порожній кут дивиться.
• Без праці і відпочинок не солодкий.
• Будеш працювати - буде в тебе хліб і молоко водитися.
• Була б охота - заладиться всяка робота.
• Хто мало говорить, той більше робить.
• Хто не працює, той не їсть.
• Як потопаешь, так і полопаешь.
• Довгий день до вечора, коли робити нічого.
• Без праці не витягнеш і рибку зі ставка.
• З ремеслом і увечный хліба добуде.
• З молитвою на устах, з роботою в руках.
• Хто що знає, тим і хліб видобуває.
• Всяка робота майстра хвалить.
• Піт ключем б'є, а жнець бере своє.
• У коваля руки золоті, а у співака - слова.
• Посіяно з козуб, там і зросла трошки.
• Більше майстерності немає коштовності.
• Не худе ремесло, хто вміє зробити і весло.
• Не відрубаєш дубка, не надсадя пупка.
• Мураха не великий, а гори копає.
• Хто рано встає, тому Бог подає.
• Дав Бог руки, а мотузки сам вей!
• На Бога надійся, а без діла не бувай!
• Не питай врожаю, а паші та молись Богу.
• Станеш лінуватися, будеш з торбою волочитися.
• Не те дороге, що червоного золота, а дорого, що доброго майстерності.
• Був би ловець, а рушницю буде. На ловця і звір біжить.
• Не бравшись за сокиру, хати не зрубаєш.
• Той і пан, хто все може зробити один.
• Ремесло не коромисло, плечей не відтягне.
• Швидко зроблена робота хорошого не буває.
• Дай кожному справі перебродити на своїх дріжджах.
• І гладко стружит, і стружки кудрявы.
• Не без розуму, так і не без промислу.
• Людина ситий одним хлібом, та не одним ремеслом.
• Хто що знає, тим і хліб видобуває.
• Всяке ремесло чесно, крім крадіжки.
• Ремесло пити-їсти не просить, а хліб дає.
• Не просить ремесло хліба, а саме годує.
• Ремеслу скрізь шану.
• Майстерність скрізь у пошані.
• Хто ледачий з сохою, тому і рік поганий.

• Ремесло – не коромисло: плечей не відтягне
• Без клинка не розколеш пенька.
• Голкою криниці не викопаєш.
• Ложкою моря не вичерпаєш.
• Швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся.
• Завжди швець без чобіт, а тесляр без воріт.
• Не навчишся плавати, поки в вуха води не набереш.
• Де ліниво працюється, там пожитку не чується.
• Ледачий два рази робить, а скупий два рази платить.
• Б’ють не лежачого, а ледачого.
• Без діла слабіє сила.
• Без охоти нема роботи.
• Без роботи день роком стає.
• Без сокири не тесляр — без голки не кравець.
• Без труда нема плода
• Будеш трудиться — будеш кормиться.
• Губами говори, а руками роби!
• Де руки й охота, там скора робота.
• Для нашого Федота не страшна робота
• Діло майстра величає!
• Добре діло утіха, коли ділові не поміха.
• Добре роби — добре й буде!
•  Добрий початок — половина діла.
• Добра пряха на скіпку напряде.
• Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує!
• За один раз не зітнеш дерева враз.
•  Заклопотався, як квочка коло курчат.
• Зароблена копійка краща за крадений карбованець.
• Кожна птичка своїм носиком живе.
• Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота.
• Коли почав орати, то у сопілку не грати!
• Лежачого хліба ніде нема.
• Маленька праця краща за велике безділля.
• На дерево дивись, як родить, а на чоловіка, як робить.
• На охочого робочого діло найдеться.
•  Не в цім хороша, що чорноброва, а в тім, що діло робить.
• Не взявшись за сокиру, хати не зробиш.
• Не дивись на чоловіка, а на його діло.
•  Не кайся рано встати, а кайся довго спати.
•  Не місце красить чоловіка, а чоловік місце.
• Не одежа красить людину, а добрі діла.
• Не святі горшки ліплять, а прості люди.
• Не сокира теше, а чоловік.
•  Недаром говориться, що діло майстра боїться.
• Печені голуби не летять до губи.
• Під лежачий камінь вода не тече.
• Поки не упріти, поти не уміти.
• По роботі пізнати майстра.
•  Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
• Працює, як чорний віл.
• Працюй, як коняка, а їж, як собака.
• Ранні пташки росу п'ють, а пізні — слізки ллють.
• Рання пташка росу оббиває.
• Роби до поту, а їж в охоту!
• Робить, як чорний віл.
•  Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.
• Старається, як мурашка.
• Того руки не болять, що уміють.
• Треба нахилиться, щоб з криниці води напиться.
• Труд чоловіка кормить.
•  Трудова копійка годує довіку.
• Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.
• Хто багато робив, той і багато знає.
• Хто в роботі, той і в турботі.
• Хто рано підводиться, за тим і діло водиться.
• Хто робить кревно, той ходить певно.
• Хто що вміє, то і діє.
• Хто що знає, тим і хліб заробляє.
• Чесне діло роби сміло!
• Щира праця мозолева.
• Що ранком не зробиш, то вечором не згониш.
• Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.
• Як без діла сидіти, то можна одубіти
• Бджола мала, а й та працює.
• Без діла жить — тільки небо коптить.
• Без сокири не тесляр — без голки не кравець.
• Будеш трудиться — будеш кормиться.
• Губами говори, а руками роби!
• Де руки й охота, там скора робота.
• Для нашого Федота не страшна робота.
• Діло майстра величає!
• Добре діло утіха, коли ділові не поміха.
• Добре роби — добре й буде!
• Добрий початок — половина діла.
• Добра пряха на скіпку напряде.
• Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує!
• За один раз не зітнеш дерева враз.
• Заклопотався, як квочка коло курчат.
• Зароблена копійка краща за крадений карбованець.
• Кожна птичка своїм носиком живе.
•  Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота.
• Коли почав орати, то у сопілку не грати!
• Лежачого хліба ніде нема.
• Маленька праця краща за велике безділля.
• На дерево дивись, як родить, а на чоловіка, як робить.
• На охочого робочого діло найдеться.
• Не в цім хороша, що чорноброва, а в тім, що діло робить.
• Не взявшись за сокиру, хати не зробиш.
• Не дивись на чоловіка, а на його діло.
• Не кайся рано встати, а кайся довго спати.
• Не місце красить чоловіка, а чоловік місце.
• Не одежа красить людину, а добрі діла.
• Не святі горшки ліплять, а прості люди.
• Не сокира теше, а чоловік.
•  Недаром говориться, що діло майстра боїться.
• Печені голуби не летять до губи.
• Під лежачий камінь вода не тече.
• Поки не упріти, поти не уміти
• По роботі пізнати майстра.
• Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
• Працює, як чорний віл.
• Працюй, як коняка, а їж, як собака.
• Ранні пташки росу п'ють, а пізні — слізки ллють.
• Рання пташка росу оббиває.
• Роби до поту, а їж в охоту!
• Робить, як чорний віл.
• Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.
• Старається, як мурашка.
• Того руки не болять, що уміють.
•  Треба нахилиться, щоб з криниці води напиться.
• Труд чоловіка кормить.
• Трудова копійка годує довіку.
• Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.
• Хто багато робив, той і багато знає.
• Хто в роботі, той і в турботі.
• Хто рано підводиться, за тим і діло водиться.
• Хто робить кревно, той ходить певно.
• Хто що вміє, то і діє.
• Хто що знає, тим і хліб заробляє.
• Чесне діло роби сміло!
• Щира праця мозолева.
• Що ранком не зробиш, то вечором не згониш.
• Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.
• Як без діла сидіти, то можна одубіти.
• Як дбаєш, так і маєш.
• Як ручки зароблять, так ніжки сходять.
• Справі - час, потісі - годину.
• Дерево міцне корінням, а людина – трудовим горінням.
• Роботящі руки гори вернуть.
• Була б лише охота – наладиться кожна робота.
• Взявся за гуж – не кажи що не дуж.
• Зробиш сяк-так, а вийде ніяк.
• Нехай – недобрий чоловік.
• Кінець – ділу вінець.
• Якщо добре працюватимеш, честь і славу матимеш.
• Не той молодець, що починає, а той що кінчає.
• Не хитруй, не мудруй, а добре працюй.
• Не відкладай на завтра, що сьогодні можеш зробити.
• Що посієш, то й пожнеш.
• Поки не упріти, доти не уміти.
• Як будеш чесно працювати, то прийде сама доля до хати.
• Хто за свята питає, той штани латає.
• За невміння деруть реміння.
• Щоб добре жити, треба працю любити.
• На чужий труд ласий не будь.
• Хто літом працює до поту, зимою поїсть в охоту.
• Хто спеки боїться, той зимою не має чим грітися.
• Хто на весні не хоче орати, той буде взимку голодний спати.
• Посієш вчасно, вродить рясно.
• Весна – наші отець і мати: хто не посіє, не буде жати.
• Як будеш робити, так буде й родити.
• Бджола мала, а й та працює.
• День у жнива рік годує.
• Який жнець, такий скопець.
• Розпочалися жнива – закачуй рукава.
• Коси. коса, поки роса, а як роса додолу, то ми додому.
• Не той урожай, що в полі, а той що в коморі.
• Зима спитає, де літо було.
• Любиш поганяти, люби й коня годувати.
• Добре кувалдо не боїться молота.
• Куй залізо, поки гаряче.
• Не молот кує, а коваль.
• У коваля руки чорні, а хліб білий.
• Дірявого мішка не наповниш.