Укуси комах, кліщів, павуків, змій

Щорічно в світі більше 10 мільйонів чоловік піддаються нападам отруйних тварин, більше 50 тисяч потерпілих гинуть. Причому летальних результатів від укусів бджіл або ос в 3 рази більше, ніж від укусів гримучої змії.

Сусідство з комарами, ґедзями, мошками та іншими дрібними комахами рідко буває приємним. Але річ не тільки в цьому – їх укуси здатні викликати достатньо важкі алергічні реакції.

Комарі. Із-за специфічних властивостей слини комара, в місці його укусу утворюється невелике почервоніння, виникає свербіння, відчуття жару. Свербіння можна усунути, якщо змочити шкіру нашатирним спиртом або розчином питної соди: 1/2 чайної ложки на стакан води.  Щоб уникнути укусу обробіть всі відкриті місця тіла репелентом (речовиною, що відлякує комарів) – цей засіб повинен бути обовязково в аптечці мандрівника чи мандрівної групи.

Мошка. Мошки активні в жаркі сонячні дні. Їх приваблює світлий одяг та запах поту. Момент укусу мошки не відчувається, але через декілька хвилин з’являється відчуття жару, сильне свербіння, великий червоний набряк. Набряк спадає через декілька днів, а ось нестерпне свербіння може турбувати декілька тижнів. Діти звичайно розчісують місця укусу до крові та появи виразок. Численні укуси мошки можуть викликати підвищення температури і появу ознак загального отруєння. Якнайскоріше протріть шкіру нашатирним спиртом, а потім прикладіть лід. Всередину можна прийняти антигістамінний засіб з аптечки (діазолін, цетиризин).  Щоб уникнути укусів необхідно обробити шкіру репелентом.

Ґедзь. Ґедзі можуть переносити інфекції.  У місці укусу може з’явитися відчуття жару, набряк, почервоніння шкіри, можливе також збільшення лімфатичних вузлів. Укус ґедзя може швидко перетворитися на значну припухлість з білим пухирем посередині. Ранка може загноїтися та боліти до двох тижнів, тому її негайно треба промити з милом, прикласти компрес з 40 % спиртом і розчином питної соди.

Бджоли, оси, джмелі і шершні – комахи, що жалять, можуть бути небезпечними для людей які мають підвищену чутливість до їх отрути.

Бджіл, ос і шершнів приваблює аромат квітів, солодких парфумів, фрукти, солодощі, напої та яскравий одяг, тому щоби уникнути укусів цих комах необхідно:

- збираючись на прогулянку, одягати світлий, нейтральний одяг;                                                                                                         - проявляти обережність на ринках і в овочевих магазинах, поблизу кубел. Якщо їсте фрукти, простежте, щоб на них не було бджіл або ос;                                                                                                                                                                                  - бути обережними в місцях скупчення комах, що жалять. Якщо оса виявляє нав’язливу цікавість треба або завмерти і чекати, поки вона не відлетить, або різко переміститися в інше місце, але не махати руками;                                                                        - не наближатися до бджолиних вуликів і осиних кубел, а також здійснювати різкі рухи, оскільки це провокує напад комах;                                                                                            - якщо оса сіла на рукав одягу, треба просто струсити її, а не прихлопувати, інакше укус гарантований;                                         - ніколи не пити з носика чайника, банок і пляшок, що стояли відкриті, треба наливати напій спочатку в стакан. Уважно роздивіться, чи немає там небезпечних комах. Обтирайте губи після поїдання солодощів.

Допомога при укусі.

Отрути бджіл, ос і джмелів викликають місцеву реакцію, при укусі кількох комах можуть діяти токсично на нервову систему, а також можуть викликати алергічні реакції у людини.                                      .                                                                                                                          Перш за все, в місці укусу виникають біль, паління, почервоніння і набряк. Крім таких місцевих реакцій можуть з’являтися і загальні: нездужання, запаморочення, нудота, болі в суглобах, підвищення температури (іноді, досить значне), утруднення дихання або навіть, втрата свідомості.

Розглянемо основні правила надання першої допомоги при укусах бджіл, ос, джмелів:

1. Відразу ж після укусу бджоли необхідно, обережно видалити пінцетом або навіть нігтями жало з ранки (не роздавлюючи отруйну бульбашку на жалі), дайте постраждалому антигістамінні препарати з аптечки (діазолін, цетиризин, супрастин тощо)                                                                                                                                                                                     2. Якщо людина знепритомніла, намагайтесь привести її у свідомість, потерши скроні нашатирним спиртом або давши понюхати його.                                                                                                                                                                                                       3. Добре промийте місце укусу водою з милом.                                                                                                                                          4. Зробіть пов’язку з нашатирного спирту, розведеного водою в співвідношенні 1:5.                                                                               5. При сильному болі, прикладіть до місця укусу розчин кухонної солі (половина чайної ложки на півстакана холодної води) або просто накладіть компрес з холодної води, пузир з льодом.                                                                                                                                 6. Давайте потерпілому від укусу пити багато рідини, щоб швидше нейтралізувати отруту.                                                                                                                                            7. При високій температурі прийміть жарознижуючі засоби і викличте лікаря.

Увага! Треба терміново звернутися до лікаря, якщо оса або бджола укусила в око, губи, рот або язик, оскільки набряк в цих місцях може бути небезпечним для життя. До приїзду лікаря слід охолоджувати місце укусу.

Якщо потерпілий не приходить в свідомість або місце укусу все більш набрякає, підвищується температура, з’являється висип, головний біль, запаморочення, проблеми з диханням – необхідно забезпечити хворому повний спокій і негайно звернутися за медичною допомогою. Така реакція організму указує на алергічну реакцію, яку можна зняти тільки у медичні установі. До прибуття лікаря необхідно забезпечити спостереження за станом хворого, при зупинці дихання і серцевої діяльності почати проведення  реанімаційних заходів (СЛР).

Кліщі.

Через слину цих комах можуть поширюватися до 60 видів вірусів. Найнебезпечніший з них це кліщовий енцефаліт.

Перш ніж вкусити, кліщ може повзати по тілу кілька годин. Але як тільки він знаходить м’які частини тіла – згин ліктя, внутрішня сторона кисті, під пахвами, під коліном, за вухами або в паху, – швидко присмоктується.

Запобігти нападам кліщів неважко, для цього треба користуватися спеціальними засобами – репелентами. Недорогим і досить дієвим репелентом є бальзам “Зірочка”.

Існує кілька способів видалення кліщів. Але всі вони відрізняються тільки інструментом для видалення.

Класичною рекомендацією було видаляти кліща зігнутим пінцетом або хірургічним затискувачем. При цьому кліща захоплюють якомога ближче до хоботка.   Потім його акуратно потягують і при цьому обертають навколо своєї осі в зручну сторону. Через 1-3 оберти кліщ витягується цілком разом з хоботком. Якщо ж кліща намагатися висмикнути, то велика ймовірність розриву.

Якщо немає інструментів, то можна видалити петлею з грубої нитки. Петлею кліщ захоплюється як можна ближче до шкіри і акуратно, похитуючись в сторони витягується.

Обробка олією не змусить кліща вийняти хоботок. Олія тільки вб’є його, закупоривши дихальні отвори. Масло змусить кліща відригнути вміст в ранку, що може збільшити ризик зараження. Тому олію,  яку часто пропонують для видалення кліща, використовувати не треба.

Після видалення ранку обробляють йодом, або іншим антисептиком для шкіри. Руки та інструмент після видалення кліща треба ретельно вимити.

Якщо в ранці залишилася голова з хоботком, то страшного в цьому нічого немає. Хоботок в ранці не страшніше занози. Якщо хоботок кліща стирчить над поверхнею шкіри, то його можна видалити, затиснувши пінцетом і викрутивши. Видалити можна і у хірурга в поліклініці. Якщо ж хоботок залишити, то виникає невеликий гнійничок, і через деякий час хоботок виходить.

Найкраще мати в аптечці спеціальний  пристрій для безпечного видалення кліщів. Такі пристрої являють собою петлю чи гачок, яким захоплюється кліщ в найнижчий точці його контакту зі шкірою. Після цього кліщ “викручується” (незалежно за чи проти годинникової стрілки) з одночасним  його підтягуванням. Такий спосіб дозволяє витягти кліща повністю з максимальною безпекою для постраждалого.

При видаленні кліща не треба:

Прикладати до місця укусу їдкі рідини – нашатирний спирт, бензин, та інші.

Припікати кліща сигаретою.                                                                    .
Різко смикати кліща – він обірветься.                                                              .
Колупатися в ранці брудною голкою.                                                .
Прикладати до місця укусу різні компреси.                                           .
Тиснути кліща пальцями.                                               .
Видаленого кліща треба знищити або краще залишити для аналізу, помістивши в банку.

Якщо все нормально, то ранка гоїться за тиждень. Але спостерігати за нею необхідно протягом наступних трьох місяців і в разі її почервоніння, виникнення головного, м’язового болю звернутись до лікаря. Також треба звернутись по медичну допомогу в разі підвищення температури протягом цього часу. При цьому обов’язково повідомте лікаря про укус кліща.

Каракурт

Останнім часом все частіше стаються випадки укусів каракурта в районах, що знаходяться значно північніше природного ареала цього павука (Південь України – Крим, Причорномор’я та Приазов’я). Цьому сприяє спекотне літо останніх років. Отрута каракурта дуже небезпечна – вона у 10-15 разів сильніша за отруту гримучої змії і нерідко призводить до загибелі постраждалого від його укусу.

Каракурт відноситься до Чорних вдів (лат. Latrodectus) - поширеного у всьому світі сумнозвісного роду павуків, відомого сильною отруйністю всіх своїх 31  видів.

Небезпеку становить самка каракурта, яка має розмір від 10 до 20 мм. Самець має розмір 4-7 мм і є безпечним для людини. Тіло каракурта чорне, у самця і самки на черевці червоні плями, іноді з білим оздобленням навколо кожної плями. Повністю статевозрілі особини іноді набувають чорний колір без плям, з характерним блиском.

Неспровокований каракурт ніколи не нападає на людину. Напад павука – це  захисна реакція на вторгнення на “його” територію.

Улюблені місця проживання – полинова цілина, пустки, береги, схили ярів. Каракурт любить селитися в кам’яних завалах, мишачих норах, стінах, тріщинах, місцях складування дров, в надвірних будівлях приватних будинків, темних кутках гаражів, в стайнях, хліву і сухих купах старого сміття, у взутті, що давно не взувалося. Головною особливістю поведінки павуків є те, що вони люблять плести павутину навколо отворів і дірок, павутина розташована горизонтально, на відміну від павутиння більшості інших павуків.

Кусає павук не дуже боляче, а на місці укусу з’являється невелика червона плямочка, яка швидко блідніє чи зникає. Укушене місце не опухає, біль швидко проходить, а уві сні укус можна й не помітити.

Через деякий час – від 15 хвилин до 6 годин – на місці укусу виникає інтенсивний різкий біль, що поширюється в область живота, грудей і попереку, м’язи живота напружуються, утруднюється дихання і німіють ноги. Настає сильне психічне збудження, постраждалий виразно неспокійний, відчуває страх смерті. Нерідко спостерігаються запаморочення, головний біль, задуха, судоми, блювота. Характерно посиніння обличчя, уповільнення й аритмія пульсу.
Потім хворий стає млявим, але продовжує поводитись неспокійно, сильні болі позбавляють його сну. Зазвичай, чим коротше проміжок часу між укусом і розвитком симптомів, тим важче клінічна картина. Симптоми зазвичай тривають 24-48 годин, але у важких випадках – набагато довше, до декількох днів.

Повне одужання наступає через 2-3 тижні, але слабкість залишається більше місяця. У важких випадках, при відсутності медичної допомоги, через день-два після укусу наступає смерть.

 Перша медична допомога:

1) В перші 2-3 хвилини можна припекти місце укусу каракурта полум’ям запаленого сірника, для чого 1-2 сірника притискують голівками до місця укусу і підпалюють 3-м сірником. Оскільки уражується поверхневий шар шкіри (до 0,5 мм), полум’я сірників достатньо для зруйнування токсину. На місце укусу також потрібно прикласти лід.

2) Дати постраждалому з аптечки антигістамінні засоби (діазолін, цетиризин тощо.), при наростаючих болях – знебольвальні засоби (аспірин, парацетамол, ібупрофен тощо), інші препарати з аптечки для зменшення симптомів отруєння, наприклад, заспокійливі засоби, тощо.

3) Доставити постраждалого в лікувальний заклад, де йому введуть  протикаракуртову сироватку або проведуть іншу дезінтоксикаційну терапію.

Отруйні змії

Змії, що живуть на території України, не нападають на людину першими. Укус змії – це вимушена і крайня міра її самозахисту. Укус гадюки, практично несмертельний, хоча і дає неприємні наслідки. Зменшити ці наслідки може негайне надання першої допомоги.

Надайте постраждалому горизонтальне положення з припіднятою головою, максимально обмежте його рухи, особливо ураженою кінцівкою.

Ніколи не накладайте джгут з метою запобігання розповсюдження отрути по організму з кров’ю. Ця маніпуляція не тільки не дає ефекту, але навпаки ускладнює стан хворого. Зміїна отрута розповсюджуються переважно лімфою по лімфатичним судинам, що залягають неглибоко під шкірою і легко здавлюються.  Ефективним та безпечним способом сповільнити лімфотік та, відповідно, розповсюдження отрути за рекомендацією Америанської Асоціації Серця (АНА) є накладення тиснучої іммобілізуючої пов’язки по всій довжині укушеної кінцівки.

Не плутайте накладання тиснучої пов’язки з накладанням джгута!

Ранку на місці укусу потрібно обробити антисептиком і накласти стерильну пов’язку. Укушену кінцівку по можливості максимально знерухомити (після накладання тиснучої пов’язки укушену ногу прив’язати до здорової, руку зафіксувати пов’язкою через шию). По  мірі потрапляння отрути в кров з’являються симптоми загальної інтоксикації організму: головний біль, відчуття розбитості, слабкість, зниження артеріального тиску, у важких випадках судоми. Для зменшення загальної інтоксикації потерпілому необхідно давати багато пити. Дати антигістамінні (діазолін, цетиризин, супрастин) та знеболювальні препарати.

Після проведення всіх цих заходів негайно доставити потерпілого до лікарні.

Найефективнішим методом в польових умовах завжди вважалось термінове інтенсивне відсмоктування отрути з ранки протягом 10-15 хвилин з подальшим ретельним промиванням ротової порожнини водою. Іноді рекомендується поставити на місце укусу крововідсмоктуючу банку. Якщо навіть вона у вас і буде, то на її приготування підуть найдорогоцінніші хвилини, тому цей спосіб навряд чи буде практичним, хоча якщо вам хтось допомагатиме – можете спробувати. Сучасні настанови з першої допомоги не містять рекомендацій по відсмоктуванню отрути з рани. Більше того, враховуючи небезпеку зараження хворобами, що передаються через кров, є доцільними ті настанови, що містять заборону безпосереднього відсмоктування отрути  ротом.  Тому  рекомендація відсмоктування отрути ротом є неоднозначною, яку ми не відкидаємо цілком, але і не рекомендуємо в нашому курсі.

Але зважаючи на те, що відсмоктування отрути з ранки є патогенетично обгрунтованою процедурою, так як таким чином можна видалити з місця укусу від 30 до 50% отрути, наш курс рекомендує мати в аптечці першої допомоги відповідні спеціальні пристрої.  Спеціальний вакуумний екстрактор дозволить абсолютно безпечно та ефективно видалити максимально можливу кількість отрути з ранки.

Якщо такого екстрактору немає можна використовувати шприц з обрізаною дальньою частиною, краще найбільшого об’єму – 20 мл 

Захищаємо себе від  комарів і кліщів

Прийшло літо й проблема боротьби з комахами, що доставляють дискомфорт людині, стає як ніколи актуальною. Настирливі комарі не дають спокою у власній квартирі й псують відпочинок за містом. До того ж, місця їх укусів подовгу не проходять, чешуться, сверблять, а в людей з підвищеною чутливістю можуть і зовсім викликати алергійну реакцію.

У лісах і міських парках активізуються кліщі, які крім роздратування, сверблячки й болючих відчуттів в області укусу є переносниками багатьох небезпечних вірусних захворювань.

Сьогодні Passion.ru розповість, як захиститися від укусів комарів і кліщів, а також дасть деякі рекомендації з мінімізації наслідків.

Як захиститися від комарів?

Існує безліч засобів захисту від комарів. Вони відрізняються формою, часом дії й способом застосування. Розглянемо один по одному кожний з них.

Хімічні засоби

Самі популярні хімічні засоби проти комах можна розділити на дві групи: фуміганти й репеленти.

 Фуміганти ( від панцира. Fumigo — диміти, окуривать) ставляться до тієї групи хімічних засобів проти комах, які вбивають їх. Для побутового використання випускаються у вигляді пластинок або спіралей, просочених отруйною речовиною — інсектицидом.

 У першому випадку обладнання із пластиною — электрофумигатор включається в розетку, пластинка нагрівається, від тепла отрута починає випаровуватися, і, через якийсь час комарі, що перебувають у кімнаті, залишають вас у спокої, а потім і зовсім гинуть.

Також є ще й інший варіант электрофумигатора — рідинний. Він виглядає як невеликий флакон з рідиною й стрижнем усередині. І принцип дії в такого обладнання такий же, як і у варіанті із пластинами, з тою лише різницею, що тут нагрівається стрижень.

 Ефективність электрофумигатора прямо залежить від величини кімнати, у якій він використо-вується. Якісний, гарний прилад, розрахований на приміщення розміром приблизно 12 квадратних метрів. Якщо приміщення більше, використовувати прийде кілька обладнань.

Фуміганти, що випускаються у вигляді пресованих просочених інсектицидом спіралей, починають діяти після того як їх підпалюють — дим розсіюється й спочатку просто відлякує комарів, а згодом також убиває.   Паруюча спіраль відмінно підходить для поїздки за місто, на риболовлю, на відкритій терасі на дачі й не рекомендується для користування в тісних житлових приміщеннях. По ефективності вона фактично нічим не відрізняється від описаних вище электрофумигаторов, тільки радіус дії варіюється.

Репеленти ( від. панцира. Repello — відганяти, відштовхувати) — на відміну від фумігантів не вбивають комах, а лише відлякують їх на якесь час.    Репеленти також бувають різними й випускаються у вигляді кремів, аерозолів, емульсій, просочених засобом серветок, олівців які наносяться безпосередньо на відкриті ділянки шкіри або розпорошуються прямо на одяг.

 Найпоширенішою відлякуючою хімічною речовиною, що входять до складу репелентів, є диэтилфталат (ДЭТА), який сам по собі токсичний. Тому надто важливо стежити за тим, щоб при застосуванні засобу, у складі якого є ДЭТА, воно не потрапило в рот, очі й на ушкоджені відкриті ділянки шкіри.    Механізм дії тих репелентів, до складу яких входять спирти, ефірні масла, ефіри різний. Одні засобу роблять поверхня нашої шкіри неїстівної для комарів, інші відлякують різким заходом, треті, випаровуючись, дратують нюх комах, і вони попросту вас перестають якийсь час зауважувати.    Діють репеленти. як правило, 2-3 години, але засобу у вигляді крему забезпечують більш тривалий захист.

Недоліки використання хімічних засобів

Найважливішим недоліком при користуванні вищеописаними засобами, є те, що до їхнього складу входять отруйні речовини, нехай навіть у незначні кількостях.                                       Дослідження фахівців показали, що в 12% громадян інсектициди викликали найсильнішу алергійну реакцію, незалежно від того який засіб застосовувався.                                  Электрофумигатор — це електричний прилад, який вимагає обережності підвищеного уваги при використанні.

Де вам потрібна захист від комарів

Для прогулянок по вулиці або на пікніку для захисту краще підійдуть репеленти.     У квартирі, у будинку, на дачі або в будь-якому іншому закритому приміщенні використовуйте фумігантів. Паруючу спіраль краще застосовувати все-таки у відкритому просторі — у закритому вони можуть бути дуже небезпечні.    До речі, при температурі на вулиці вище 28 градусів комарі не кусаються, і можна зовсім нічим не користуватися для них відлякування.

Відлякувачі іншої дії

Самим новим засобом на ринку боротьби з комарами є такі свого роду відлякувачі, які діють за допомогою ультразвуку або струму.

Ці обладнання працюють від мережі й одні відлякують комах за допомогою ультразвукових хвиль, які не чує людей, а інші навпаки притягають їх і вбивають низькорозрядним ударом струму.    На сьогоднішній день ці засоби боротьби з комарами є найефективнішими, але вплив на людину таких приладів ще до кінця не досліджено, тому чи користуватися ними — вирішувати вам.

Народні засоби боротьби з комарами

Якщо ви проти боротьби з комарами хімічними засобами або таких у потрібний момент раптом не виявилося під рукою, порятунком можуть стати перевірені часом народні засоби. Пропонуємо деякі з них.

Комарі дуже чуйно реагують на запахи і не переносять аромат гвоздики, кедра, анісу й евкаліпта. Якщо у вас є масло хоча б однії з перерахованих рослин, намажте ним відкриті ділянки тіла і якийсь час комарі будуть уникати зустрічі з вами. Також, масло цих же рослин можна нанести на шматочок тканини або вати й розкласти їх по кімнаті — ці настирливі комахи також не потурбують вас.     Сушена ромашка — ще один засіб. Подрібніть квітки ромашки, покладіть її в полотняний мішечок і носіть із собою. Ромашка нешкідлива для людини, але вражає нервові клітки комарів.

 Відлякуючим натуральним засобом, також є тютюновий дим, дим від ялівцевих гілочок, ялинових або соснових шишок, камфори. У поході, киньте пару шишок у багаття й ближче ніж на 5 метрів комарі не підлетять. У приміщенні ж покладете шматочок камфори в аромалампу — це ефективно позбавить вас від їх присутності.                                                                                                                                                             Карболова кислота відмінно допоможе в боротьбі з настирливими комахами. Покропіть нею стіну близько ліжка, змочіть слабким розчином руки — і можете спати спокійно. Цей же засіб буде ефективним і при поїздках за місто, наприклад на риболовлю, де часто зустрічаються цілі комарині армії.   І обов’язково намагайтеся  в літні місяці обгороджувати своє житло від нежданого вторгнення,  хоча б марлевими сітками на вікнах.

Захист від комарів для дітей

Комарі дуже люблять кусати дітей, адже в них така ніжна шкіра, яку прокусити не становить ніякої праці. Як же їх ефективно захистити?     Насамперед, якщо дитина маленька, і проводить час на вулиці в колясці або в ліжечку будинку — спорудите йому полог з марлевої тканини або який-небудь частої сітки . Для дітей постарше вибирайте репеленти з позначкою « для дітей», або «безпечні для дітей» — зміст хімічних речовин у них знижене.                                                                              Дітям шкільного віку, за умови відсутності в них алергії, можна користуватися звичайними репелентами у вигляді крему й молочка, ретельно дотримуючись рекомендацій виробника.                                                                                                                          Користуватися у приміщенні, де дитина спить або проводить багато часу, приладами з хімічними складовими категорично не рекомендується.

Якщо вас укусив комар

Якщо все-таки укусу комара уникнути не вдалося, насамперед, прикладете до місця укусу що-небудь холодне — це допоможе швидко зняти сверблячка й набрякла.  Потім протріть ранку розчином питної соди або спиртовим розчином, одеколоном наприклад, або нанесіть небагато зубної пасти.   Якщо набряк після вжитих заходів не поменшався, випийте антигістамінний препарат або змажте місце укусу протиалергійною маззю.

 І постарайтеся не розчісувати місце укусу, щоб не збільшити ситуацію.  Самі по собі ці комахи ніякої небезпеки не несуть, але вони можуть переносити небезпечні інфекційні захворювання, такі як кліщовий енцефаліт і борреліоз.

Але не кожний кліщ є переносником вірусу, тільки 1-2 з 10 є заразними й представляють серйозну пряму загрозу здоров’ю людини.

 До речі, зовні здорові й заражені кліщі нічим не відрізняються і їх укус зовсім безболісний.                                                                                                                                                      Основне місце проживання кліщів, зовсім не на деревах, як уважає більшість, а на кущах і в траві. Кліщ заздалегідь почуває наближення мети й готується напасти. Якщо йому це вдалося, і він попадає на шкіру, то досить швидко присмоктує до неї. І якщо кліщ є переносником вірусу — він відразу попадає в кров людей.    Через кілька днів, у випадку свого невиявлення, комаха самостійна відвалюється, і людей може навіть і не знати про те, що вже заражений. Тому дуже важливо вміти максимально захищати себе й близьких від таких не проханих гостей.

  Відправляючись на прогулянку в міський парк або ліс, намагайтеся надягати такий одяг, який зможе закрити максимальну площу вашого тіла, а також користуватися головними уборами. Одяг і поверхня тіла додатково можна обробити репелентами, які віджахнуть кліщів.

   Гуляти намагайтеся по вимощених доріжках або протоптаних стежках  не лізьте в густу діброву.  Після кожної такої прогулянки обов’язково ретельно оглядайте одяг і поверхню тіла один одного. Для людей з підвищеним ризиком зустрічі із кліщами (дачникам, туристам, лісникам) варто обов’язково пройти процедуру вакцинирования від енцефаліту. Усім іншим також не перешкодить зробити таке щеплення.                                    .                                                                                                      Найкращою профілактикою від зараження кліщовим енцефалітом, буде швидке виявлення й видалення кліща, що вже присмоктався, з поверхні шкіри. У силу своїх фізіологічних особливостей, пити кров кліщ починає не відразу. Тому його швидке виявлення зменшує ризик стати зараженим.     Якщо ви все-таки виявили кліща занадто пізно, не паникуйте й постарайтеся його акуратно витягти. Для цього потрібно капнути на нього рослинною олією, почекати якийсь час (15-20 хвилин), потім просунути під нижні лапки петлю з тонкої нитки й почати повільно рухами, що розгойдують, його витягати.                                    .                                                                                                                                                                      Також можете викликати додому медиків або звернутися в лікарню, вони витягнуть комаха професійними методами й заберуть його на експертизу.     Після вдалого витягу кліща протягом трьох днів слід обов’язково звернутися в лікарню для проведення профілактичних заходів проти енцефаліту. І продовжуйте спостереження протягом наступних 30 днів.