ОПИС ДОСВІДУ РОБОТИ
Ми живемо у досить складний час, коли вирішується питання збереження єдності і суверенітету нашої держави. І мабуть всі вже усвідомили, що його вирішення буде довготривалим. Майбутнє України залежить не лише від нас, а в першу чергу від тих, хто нині сидить за шкільними партами. Доля України визначатиметься громадянською свідомістю кожного.. Левова частка відповідаль ності за формування свідомості школярів покладається сьогодні на навчальні заклади, вчителів.
Працюю на педагогічній ниві 40 років.
Моїм життєвим кредо є слова Г.Сковороди: Лише той Учитель, хто живе так, як навчає.
За дипломом маю фах учителя історії та суспільствознавства. Чому історія?
Мабуть тому, що історія як предмет є унікальною, бо впливає на формування системи мислення, надає можливість людині вільно пересуватися в історичному просторі, озброює її знаннями історичного досвіду, що в результаті дозволяє правильно оцінювати сучасні політичні й соціальні процеси. До того ж, історичні знання сприяють формуванню власної точки зору особистості, разом з тим, вчать цінувати й поважати соціальний і моральний досвід минулих поколінь.
Цим обумовлене моє педагогічне кредо: "Бути вчителем означає поправити минуле, покращити теперішнє і торкнутися майбутнього"
Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти зазначає: «Метою освітньої галузі «Суспільствознавство», що складається з історичного та суспільствознавчого компонентів, є забезпечення розвитку учня як особистості, що керується гуманістичними нормами і цінностями, усвідомлює себе громадянином України та успішно самореалізується в сучасному українському суспільстві».
Завданнями освітньої галузі є:
- забезпечення реалізації можливостей розвитку учня як вільної особистості, здатної за допомогою набутих ключових та галузевих компетентностей ефективно самореалізовуватися в сучасному багатоманітному глобалізованому світі та брати участь у житті демократичної, соціальної, правової держави і громадянського суспільства, вчитися протягом усього життя;
- формування в учнів почуття власної гідності, поваги до прав людини, гуманістичних традицій та загальнолюдських цінностей, здатності формувати власну етичну позицію та дотримуватися правил соціально відповідальної поведінки.
Керуючись цими завданнями у міжатестаційний період працювала над темою: Формування в учнів громадянської свідомості та почуття власної гідності на основі осмислення соціального і морального досвіду минулих поколінь.
Її актуальність очевидна. Адже перед освітою України сьогодні постає двоєдине завдання: по-перше, формувати всебічно розвинену особистість із високим рівнем інтелекту й духовності, із сучасним інноваційним типом мислення; по-друге, виховати свідомого громадянина – патріота з широким європейським світоглядом і відкритістю до світу. Науковим підґрунтям моєї педагогічної діяльності є концепції,
дослідження, а також досвід:
- у галузі особистісно-орієнтованого навчання – Ш. Амонашвілі,
К. Баханова, І. Якиманської, С. Подмазіна;
- проблеми компетентнісного підходу до навчання у сучасній історичній
науці – О. Пометун, Г. Фреймана, Н. Гупана, С. Власова;
- принципів виховуючого навчання – Е.М. Ільїна, В.О. Сухомлинського;
- засад чіткої організації навчального процесу – В.Ф. Шаталова.
Із метою успішного здійснення інноваційної педагогічної діяльності я вивчаю досвід вчителів: Ремех Т.О., Мокрогуза О.П., Гедера Г.І., вчителів Зачепилівського району та Новомажарівської ЗОШ І-ІІІ ст.
Історія, як навчальний предмет у школі, залишає у свідомості учня згадку про грандіозні події минувшини: революції, битви, війни тощо. Знайомлячись із минулим свого народу, школярі рідко задумуються над значенням окремих, порівняно незначних історичних фактів, таких як наприклад, історія життя цікавої знайомої людини, своєї родини, минуле рідного населеного пункту, чи окремої вулиці тощо. Це заважає молодій людині усвідомити своє місце в історичному процесі, перешкоджає формуванню особистих громадянських якостей. Розумію, щоб історію сприйняти як те що було насправді, потрібно, щоб вона була "прив'язана до тебе", щоб школярі могли побачити, торкнутися до неї. Тому під час уроків намагаюся розкривати історичний матеріал через призму подій, що мали місце в долі учнівських родині або добре знайомих їм людей нашого села.
З метою активізації інтересу молоді до історії використовую різні форми уроків:
Урок–практикум(дослідження), урок-гра, урок-екскурсія,
Урок-презентація, урок-змагання, урок-суд.
Під час уроків застосовую методи, які стимулюють пізнавальну діяльність і самостійність учнів. Учень виступає суб’єктом навчання, виконує творчі завдання, вступає в діалог з учителем та іншими учнями. Такий спосіб навчання сприяє усвідомленню та засвоєнню учнями нового матеріалу на відтворювальному і частково перетворювальному рівні, що забезпечується в процесі виконання ними пізнавальних завдань відповідного типу: «Доведіть…»,«Дайте визначення…», «Проаналізуйте…», «Назвіть…», Поясніть…», «Обгрунтуйте…».
При використанні таких завдань помічаю, як в учнів виробляється певне ставлення до процесу пізнання. Вони переживають пізнання як позитивне явище і сприймають пізнавальну діяльність як спосіб самореалізації, розвивається їх пошукова активність. Розвиток пошукової активності як якості особистості дуже важливий, оскільки сприяє адаптації людини до життя, допомагає ефективно долати труднощі, формує активну громадянську позицію, виховує почуття власної гідності.
Широко застосовую проблемні ситуації, дослідницькі методи, навчання через діяльність. Дуже мені подобається використовувати метод "Навчаючи - учусь". Щоб учень не втрачав інтерес до підготовки домашнього завдання, я практикую роботу в парі учнів високого і початкового рівня. Перші допомагають слабшим підготувати те чи інше повідомлення, віднайти відповідь на питання.
Скільки гордощів у очах "вчителя" коли його "учень" відповідає! Оцінка одержана за успішну підготовку "учня" має значно вищий рейтинг ніж звичайна. В результаті виграють всі. Я маю більше опитаних учнів, відмінник - гідне навантаження і стимул до плідної наполегливої роботи, його підопічний - бажання самостійно долати труднощі навчального процесу, а ще усвідомлення того, що спільно можна вирішити будь-які питання і бути корисним суспільству.
Для активізації пізнавальної діяльності школярів використовую інтерактивні вправи: «Дерево рішень», «Займи позицію», «Весела абетка», «Незакінчене речення», «Естафетна доріжка», «Різнобій», «Проведи паралель» і т.д.
Так під час вивчення теми подій Столітньої війни ми визначаємо риси характеру народної героїні Франції Жанни Д’Арк і тут же проводимо паралель між героїнею середньовіччя і Героєм України Надією Савченко. Що об’єднує цих дівчат? Чим керувалися героїні коли обирали шлях самопожертви в ім’я Батьківщини? Як швидко закінчилися б війни і у Франції і у нас на Україні коли б таких людей було більше? Чому навчає нас їхній приклад? Таке обговорення активізує хід уроку, вчить пізнавати сучасне через призму минулого, виховує патріотизм, любов до Батьківщини.
Проектній роботі школярів я приділяю велику увагу. Ця форма роботи досить ефективно впливає на виховання активної громадянської позиції, виховання гідності. Учні із задоволенням досліджують сторінки історії України, готують буклети, виступають перед однокласниками.
До підготовки проектів виховного плану залучаю учнів різних вікових категорій. Завданням одного з них під назвою «Громадянин 2015 р.» було прилучення школярів до складних подій сьогодення. З початком дій в зоні АТО учні збирали кошти для допомоги воїнам, знайомилися із героями - захисниками України, підготували зустріч з воїнами 93 омб, нашими односельчанами - учасниками АТО, сплели дві маскувальні сітки. Цінність названого проекту в тому, що він захопив усіх. Кожен учень прагнув внести свій посильний внесок у цікаву і корисну роботу і тим самим виявляв свою громадянську свідомість, обирав свою позицію в цей складний для України час. Багато батьків і жителів села долучилися до нашого проекту.
Про свою громадянську позицію ми заявляли проводячи вечори пам’яті присвячені героям Крут, Небесної сотні. В кабінеті історії демонструвалися матеріали на тему дня: до подій революції Гідності, АТО, Дня Перемоги, голодомору, Голокосту, аварії на ЧАЕС, Дня незалежності України.
Як зазначив педагог-дослідник А.М. Алексюк, шлях до необхідного рівня мислення є запровадження в практику вчителя правознавства системи логічних знань. У кожного учня є свої природні задатки і свої можливості для творчого розвитку, тому прагну , щоб кожен учень досягав при навчанні максимуму для нього можливого. У цьому велику роль відіграють логічні завдання, які я впроваджую через рольові ігри.
Постійною формою роботи на уроках правознавства є розігрування ситуацій по ролях. Вивчаючи тему «Трудове право» пропоную учням підготувати резюме для пошуку роботи, а знайшовши - працевлаштуватися.
Під час таких уроків учні виступають в ролях «роботодавця», «молодого спеціаліста», «неповнолітнього», що прагне працевлаштуватися. Учні створюють проблемні ситуації і моделюють шляхи їх вирішення.
«Судді», «адвокати», «Судові справи..» - складові уроку під час вивчення теми «Кримінальна відповідальність і покарання» і т.д. Учні складають проекти «Права людини», «Мої свободи», «Права, якими я користуюся», «Конституційні обов’язки», «Конвенція ООН про права дитини» та ін. Використання елементів гри підвищує пізнавальні інтереси учнів, розвиває самостійність, колективізм, активізує пасивних. Бажання грати, прагнення до діяльності властиві кожному учневі. У грі діти вчаться логічно висловлювати свої думки, послідовно діяти, бути спостережливими тощо. Рольова гра – певним чином організоване заняття, яке потребує напруження емоційних і розумових сил. Вона завжди передбачає прийняття рішення – як діяти, що сказати? Через гру діти вчаться пізнавати і захищати свої права, усвідомлюють значущість правової культури кожного для побудови правової, демократичної держави. .
.Головне завдання кожного вчителя на сучасному етапі – стимулювати в учнів інтерес до навчання та навчити самостійно здобувати знання, творчо їх використовувати.
На уроках часто практикую різні форми оволодіння знаннями й пізнавальними вміннями. Це історичні проекти, групова робота, аналіз історичних джерел, робота з підручником, картою, складання таблиць, схем, опорних конспектів, тез.
Задаючи домашнє завдання орієнтую учнів на підготовку презентацій, повідомлень, кросвордів, рефератів, малюнків, розповідей від імені учасників історичних подій, випуску газет.
Як учитель, я постійно в пошуку, вдосконалюю свої знання і методи впродовж усіх років роботи. Для виховання інтересу до предмету, вироблення активної життєвої позиції школярів, проводжу дні і тижні історії та правознавства.
Разом з учнями намагаюся підбирати цікавий і змістовний матеріал. До 70 річчя визволення України, ми провели виховну годину «Дитинство опалене війною»… - зустрілися з дітьми війни, кожен рік проводимо Лінійки Пам’яті біля братської могили с. Cтаре Мажарове. Останні два роки організовую проведення Першого уроку знань для учнів 5-11 кл. Планую урок так, щоб були задіяні всі класні керівники, щоб учні кожного класу були не лише його спостерігачами, а й безпосередніми учасниками. Готувати такий урок під час канікул складно, але становище в державі зобов’язує кожного з нас розділити цей тягар.
Чого гріха таїти, багато хто і серед учнів, і серед учителів прагнуть не помічати цих труднощів й продовжують жити за принципом «Моя хата з краю», відчуваю обов’язок допомогти учням і вчителям усвідомити, що ми частинка нашого багатостраждального народу України, маємо спільну долю і відповідальність за майбутнє держави. Коли учень чує єдиний настрій своїх учителів, друзів - це допомагає йому у моральному, інтелектуальному та соціальному розвитку, сприяє формуванню учня як суб'єкта діяльності.
Для того, щоб учні пізнали Україну, пишалися її історичною минувшиною і прагнули долучитися до її розквіту, ми відвідали багато історичних і пам'ятних місць нашого краю, здійснили екскурсії до міст, що ввійшли до переліку семи чудес України.
Мої вихованці активні учасники різноманітних конкурсів і змагань.
За міжатестаційний період двічі приймали участь в роботі секції історичного краєзнавства МАН, 2012 р. Каракуця А. посіла ІІІ м., 2013 р. Хондока В. – І м. Взагалі 8 років мої вихованці захищали свої дослідження в районі і області. Теми наших робіт різнопланові „Історія села Нове Мажарове”, „Герой Бурмака”, „Солдати Великої Перемоги”, «Прапор Перемоги». Крупка М., Іванюк В, Юдаєва Ю., Баклицька Д. стали учасниками обласної історико-краєзнавчої експедиції: „Слобожанські дзвони Перемоги”, учні 6, 9, 10 кл. двічі були переможцями районного і обласного етапу Всеукраїнської експедиції „Моя Батьківщина - Україна”. Останні два роки приймаємо участь в районному конкурсі «Я обираю право», маємо призові місця у номінаціях: «Тестування», «Буклет», «Презентація». Жидко К, Кузнецова А, Маслак Л. стали учасницями Всеукраїнської філософської конференції «Пізнай себе, свій рід, свій нарід», нагороджені грамотами. Багато учнівських робіт друкувалися.
Вже 30 років продовжую роботу над проектом «Шкільний музей». Музей є важливою складовою у проведенні музейних уроків. Систематично в ньому проводяться тематичні екскурсії, вікторини, уроки по вивченню історії рідного краю. На уроках у класі учні оволодівають аналізом і синтезом складних, але схематизованих та ідеалізованих об’єктів та явищ. Тому, якщо не звертатися до дійсності, в учнів формується уявлення, що ці явища та події відбуваються десь далеко, з незнайомими людьми і аж ніяк ні їх самих, ні їх рідних не стосуються. Експозиції музею дають можливість займатися пошуком відповідей на поставлені запитання, наявні альбоми, конкурсні роботи є ґрунтовним джерелом для досліджень. Вже саме осмислення соціального і морального досвіду минулих поколінь, та ще й з історії односельчан, є неоціненним джерелом формування громадянської свідомості та почуття власної гідності, виховання патріотизму.
Накопичений матеріал представляла під час роботи РМО вчителів історії у січні 2016 р. та під час участі у районній ярмарці педідей. У 2012 р. була відзначена дипломом І ст.. за роботу «Історико-краєзнавчий музей», у 2015 р. дипломом ІІ ст.. за роботу «Національно-патріотичне виховання в умовах поліетнічного середовища». Обидві роботи мали розробки уроків, виховних заходів з використання музейної педагогіки. У збірнику інформаційно-методичних матеріалів «Краєзнавчі шляхи Слобожанщини» надруковано моє дослідження «с. Нове Мажарове», ділюся зібраним краєзнавчим матеріалом на своєму сайті.
На протязі міжатестаційного періоду мої учні були призерами районних предметних олімпіад.
В заліку маємо:
* 2011/12 н.р. - історія - Гришин В, Бурмак Р. – І м., Хондока В. - ІІ м; правознавство - Семисало А. - ІІІ м.
* 2012/13 н.р - історія - Гришин В. - ІІІ м, правознавство - Семисало А - ІІІ м.
* 2014/15 н.р – правознавство - Маслак Л. - ІІ-ІІІ м.;
* 2015/16 н.р - Історія - Кузнецова А. - ІІІ м .
Всі випускники успішно складають ЗНО з історії.
Як учитель сповідую певні життєві принципи, якими керуюся у повсякденному житті, не соромлюся своїх поглядів і переконань.
Як класний керівник, випустила чотири класи. Троє моїх випускників працюють вчителями в нашому районі. Дбаю про те, щоб мої учні були хорошими людьми, любили свою Батьківщину, пишалися героїчним минулим нашого народу, мали міцні знання і активну громадянську позицію.
Пишаюся тим, що у кожному випуску були учні медалісти, в шкільному житті живуть традиції які я започаткувала і піднімаються в шкільному парку сосни, що садила разом із своїми дітьми. Найбільшим досягненням останніх років вважаю дві сплетені маскувальні сітки для воїнів АТО, виготовлення яких організовувала разом з Овчаренко І. В.. Хто плів їх від початку до кінця, той знає наскільки це кропітка справа. І якщо в приміщенні де плететься сітка влітку плюс 35, а взимку плюс 5, а поруч тебе є твої учні, значить ще не прийшов час полишати школу.
Нинішній час зобов’язує нас знати свою історію, розуміти минуле у всій його складності і неоднорідності, приймати активну участь у її творенні. Жодна із славетних і трагічних сторінок нашої історії не повинна стиратися із пам’яті народу.
Історія – це наука, яка вчить людину бути громадянином, виховує почуття власної гідності на основі осмислення соціального і морального досвіду минулих поколінь.
Молодим громадянам нашої держави дуже потрібні історичні та правові знання.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
- Баханов К. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в
школі. – Запоріжжя, 2000.
- Баханов К. Традиції та інновації в навчання історії в школі.
– Запоріжжя, 2000.
- Власов В. Яким має бути сучасний урок історії.
Історія в школах України. – 2008. №1.
- Державний стандарт освіти. Освіта. – 2004. - 20 січня.
- Державний стандарт освіти. Освіта. – 2011.- 23 листопада.
- Левітас Ф. Л. Методика викладання історії . – Харків , 2007.
- Мокрогуз П. О. Інноваційні технології на уроках історії. – Харків , 2005.
- Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології
навчання: Науково-методичний посібник. - К.: Видавництво А.С.К., 2004.
9. Пометун О.І., Фрейман Г.О. Методика навчання історії в школі. – К.:
Ґенеза, 2006.
- Пометун О, Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології
навчання.- К. АСК, 2004.-192 с.
- Система патріотичного виховання дітей та учнівської молоді в умовах
модернізаційних суспільних змін : навчально-методичний посібник / авт. кол.
Бех І. Д., Журба К. О., Киричок В.А. та інші. – К. : Пед. думка, 2011. – 240 с.
- Історія України (Шкільний світ)- http:/www.osvita.com/iu
- Все для вчителя - www. osvita.biz:osvita@ukr.net.
- Позакласний час - osvita.biz:osvita@ukr.net.
- http://www.day.kiev.ua/ru/article/oni-pogibli-za-nas-media/geroi-ne-umirayut
- http://serg-klymenko.narod.ru/Kyiv/Kyiv.Euro.Meeting.html
| 