ЦИКЛ УРОКІВ З ТЕМИ:

Українські землі наприкінці

   XVII - у першій половині  XVIII ст.  
Історія України 8 клас.

        Тема. Гетьманщина наприкінці XVII — на початку XVIII ст.

Мета.    Сформувати уявлення про Гетьманщину наприкінці XVII - на початку XVIII ст.; створити умови для розуміння змін, які відбу­лися в українському суспільстві на початку XVIII ст.; розглянути гетьманську адміністрацію наприкінці XVII — на початку XVIII ст.; установити зв'язок між зовнішніми та внутрішніми чинниками розвитку російського абсолютизму та подіями на українських землях; охарактеризувати гетьмана І. Мазепу як історичну по­стать; розвивати вміння порівнювати угоди гетьманів із Москов­ською державою;  вчити висловлювати власну думку щодо внутрішньої політики гетьмана І. Мазепи, виховувати учнів у дусі  поваги до історичної боротьби і здобутків українського народу.

Обладнання.    Карта Європи, України, презентація.

Тип уроку.    Урок засвоєння нових знань.

 Поняття.    «Вічний мир», Батурин, бунчукові товариші, значкові та значні військові товариші, Чернігівський колегіум, Азов.

 Основні події. 1686 р. —- укладення «Вічного миру»; 1687 р. — перший Крим­ський похід; 25 липня 1687 р. — підписання Коломацьких статей; 1689 р. — другий Кримський похід; 1691 р. — прийняття універ­салу про обмеження поборів і повинностей; 1695—1696 рр. — Азовські  походи;   1700 р.  — укладення  Константинопольської угоди.

 Історичні постаті.  Софія, Іван і Петро Олексійовичі, В. Голіцин, І. Мазепа, Петро І, Б. Шереметьєв, Я. Лизогуб.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть: визначати хронологічну послідовність основних подій; показувати на карті напрямки козацьких походів, місця найважливіших подій і створення найзначніших культурних пам'яток; за­стосовувати та пояснювати на прикладах поняття й терміни, пов'язані з темою.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

ІІ. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

проблемне питання: «Чому наприкінці XVII ст. українські землі не були об'єднані?».

1.    «Вічний мир» між Польщею і Росією (1686 р.)

 Під час розповіді учні складають тези «Умови “Вічного миру”»:

 • Річ Посполита визнавала за Московським царством Лівобережну Україну, Київ,

    Запоріжжя, Чернігово-Сіверську землю.

• Польська сторона відмовлялася від зазіхань на Київ, за що отримувала

    відшкодування.

• Брацлавщина і Київщина ставали нейтральною зоною.

• Північна Київщина, Волинь і Галичина відходили до Польщі.

• Поділля залишалося під владою Туреччини

2.    І-й  Кримський похід 1687 р. (В.Голіцин, І.Самойлович) – розповідь за картою

3.    Арешт Самойловича та обрання гетьманом І.Мазепи.

     (25 липня 1686 р.)

Характеристика І.Мазепи, як історичного діяча. (презентація)

1. На підставі джерел інформації визначте відомості, що свідчать про високий рівень освіченості та великий політичний досвід гетьмана Мазепи.

2. Охарактеризуйте його риси характеру.

3. Як ви вважаєте, чому саме І. Мазепу було обрано гетьманом на Лівобережжі в даній політичній ситуації?

4. Які особисті якості сприяли його тривалому перебуванню при владі?

Вже на початку гетьманування доля підготувала Мазепі серйозне випробування. У 1689 р. на російський трон заступає новий цар — Петро І. Домігшись аудієнції царя, він підніс йому щедрі дари (тільки шабля, подарована Петру І, коштувала 2 тис. крб.), а демонстрацією покори (стояв навколішки перед царем, доки його силою не підвели), критикою його попередніх патронів («лютий ворог князь Голіцин») гетьман досяг своєї мети і завоював прихильність російського царя. Пізніше Петро І зауважить у розмові з І. Мазепою: «Коли б у мене всі слуги були схожі на тебе, я був би найщасливішою людиною на землі!»

Завдання

1. Прокоментуйте факти, викладені в розповіді.

2. Чим можна пояснити дії Івана Мазепи?

3. Як ви оцінюєте таку його поведінку? Сформулюйте свою думку з цього

    питання.

4.    Політична діяльність І.Мазепи.

Далі учні поділяються на групи і, працюючи з підручником, з’ясовують внутрішню і зовнішню політику гетьмана Івана Мазепи.

5.    ІІ Кримський похід 1689 р.

«У березолі (березні) 1689 р. 112 000 московського війська, знов під проводом князя Голіцина, виступило у похід, а 20 квітня пристав до них і гетьман з козаками. 20 травня дійшли до Перекопу, але останні дні були дуже важкі для московського війська через спеку і через те, що татари покидали й попалили свої села, — ніде не було ніякого пристанища.

Голіцин побачив, що дуже довго стояти перед Перекопом незручно, то й почав перемовлятися з Кримським ханом, але ні до чого вони не домовилися, і другого дня Голіцин повернув назад. Татари своїми наскоками іззаду дуже турбували військо. 24 червня дійшли так до берегів річки Коломак, і звідтіль Мазепа зі своїм військом повернув на Гетьманщину, а Голіцин пішов до Москви». (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 100)

ІV. Узагальнення та систематизація знань

1. Які особисті якості сприяли тривалому перебуванню Івана Мазепи при владі?

2. Наведіть факти, які свідчать про високий рівень освіченості гетьмана та його великий політичний досвід.

3. Назвіть основні напрямки його внутрішньої і зовнішньої політики.

4. Дайте характеристику Івану Мазепі як людині і як політику.

 V.   Підсумки уроку

Як зовнішньополі­тичні чинники, так і внутрішні проблеми не дали можливості об'єднати ук­раїнські землі

VІ. Домашнє завдання

§ 29 с.212-219.

Історія України 8 клас.

Тема: Правобережна  Україна наприкінці XVII — на початку XVIII ст.

Мета.    Сформувати  уявлення  про  Правобережну Україну наприкінці XVII — на початку XVIII ст.; створити умови для розуміння причинно-наслідкових зв'язків між подіями; установити зв'язок між зовнішньополітичним становищем у Речі Посполитій і Російській державі та Правобережною Україною наприкінці XVII — на почат­ку XVIII ст.; розвивати вміння давати характеристику історичному діячеві; навчити висловлювати власну думку щодо арешту С. Палія за наказом І. Мазепи, виховувати в учнів навички позитивного розв’язання суперечливих питань.

Обладнання.    Карта Європи, України.

Тип уроку.    Комбінований.

Поняття.    «Віденський богатир», Богуславський, Корсунський, Брацлавський та Фастівський полки.

Основні події. 1685 р. — надання козацтву «прадавніх привілеїв та вольностей»; 1699 р. — підписання мирного договору Польщі та Туреччини; 1702-1704 рр. — спалах національно-визвольного повстання.

Історичні постаті   Самійло Іванович (Самусь), З. Іскра, А. Абазин, С. Палій.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть: визначати хронологічну послідовність основних подій; показувати на карті напрямки козацьких походів, місця найважливіших подій та створення найзначніших культурних пам'яток; ха­рактеризувати С. Палія як історичну постать; порівнювати життя на Лівобереж­ній і Правобережній Україні наприкінці XVII — на початку XVIII ст.; висловлювати власну думку щодо арешту С, Палія за наказом І. Мазепи; виховувати національну  свідомість

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент уроку

II. Актуалізація знань учнів

Бесіда

1. Між якими державами та коли було укладено «Вічний мир»?

2. Пригадайте умови Бахчисарайського договору і «Вічного миру». Які наслідки вони мали для Правобережної України.

3. До складу яких держав входили землі Правобережжя наприкінці XVII ст.? Покажіть їх на карті.

4. Де та коли було обрано гетьманом І. Мазепу ?

5. Як змінювалося становище України за Коломацькими статтями?

6. Дайте власну оцінку діяльності І. Мазепи.

III. Вивчення нового матеріалу.

Маючи потребу в сильному козацькому війську для бороть­би з турецько-татарською загрозою, польський король Ян ІІІ Собеський ви­рішив узаконити територіальне козацьке військо на землях Правобережної України.

1684-1685 рр. — створені 4 територіальних козацьких полки:

Богуславський полк — очолив полковник Самусь (Самійло Іванович);

Брацлавський полк — полковник Андрій Абазін;

Корсунський полк — полковник Захар Іскра;

Фастовський (Білоцерківський полк) — полковник Семен Палій.

Відновлення козацького устрою на Правобережжі спричинило швидке заселення українських земель, що були спустошені безперервними вій­нами.

Питання для обговорення

Як ви вважаєте, чому польський уряд дозволив відновити козацтво на Правобережній Україні?

— Після завершення війни між Польщею та Туреччиною у 1699 р. по­треба у козацькому війську зникла, і тому польський сейм прийняв рішен­ня про ліквідацію правобережного козацтва.

Гетьманові Самусю, полковникам Палію, Абазину, Іскрі та Барабашу наказали розпустити полки. Однак Палій та інші полковники не підкори­лися. Розпочалася запекла боротьба проти польського панування.

Питання для обговорення:

- Якими були причини національно-визвольного повстання на Правобе­режжі у 1702-1704 рр.?

Повідомлення учня про Семена Палія. (презентація)

Розповідь учителя. «Національно-визвольне повстання 1702-1704 рр». за розповіддю вчителя учні заповнюють таблицю.

Завдання

1. Яку роль відіграв у національно-визвольному повстанні на Правобе­режжі Іван Мазепа?

2. Як ви розцінюєте вчинок Івана Мазепи? Поміркуйте, якими мотивами він керувався, беручи участь у придушенні повстання.

V.   Узагальнення та систематизація знань

Робота в групах за методом «Дерево рішень»

Клас поділяється на дві групи. Одна група досліджує питання «Значен­ня повстання під проводом Семена Палія»,  друга група — «Значення ді­яльності Семена Палія». Можливий вигляд «Дерева рішень»

Бесіда

1. За яких обставин і коли відродилося козацтво на Правобережжі?

VI. Підсумки уроку.

Війна Туреччини й Польщі, що тривала в останній чверті XVII ст., ставила на порядок денний питання про відродження козацтва, яке могло стати на перешкоді набігам татар і турок і сприяти господарському відродженню Правобережжя, яке фактично було знелюднене в роки Руїни. Створення козацьких полків у Правобережній Україні відроджувало (едиції національного державотворення у цьому регіоні. Вагома роль у цьому процесі належала С. Палію, який кінцевою метою своєї діяльності вважав визволення з шляхетського гніту Правобережну Україну оновлення єдності Правобережжя і Лівобережжя в єдиній козацькій державі. Цю мету переслідувало і повстання 1702—1704 рр., яке було спровоковане рішенням польського сейму про ліквідацію козацтва. Незважаючи на те, що дві частини України вдалося на певний час об'єднати, народне становище було не на користь України. Зрештою, через обставини Правобережжя залишилося у складі Речі Посполитої, Козацький устрій на цих землях був ліквідований.

Домашнє завдання

Опрацювати § 29. Скласти історичний портрет С. Палія.

8 клас Історія України

               Тема. Україна в подіях Північної війни

Мета. Показати, які важкі випробування випали на долю українського народу на початку Північної війни, яку цар Перо І розв'язав у своїх інтересах; допомогти учням зрозуміти, чому гетьман І. Мазепа перейшов на сторону Карла XII; показати, якими методами московський цар зумів втримати більшість козацької старшини і українського народу під своїм контролем; ознайомити учнів з неоднозначною харак­теристикою діяльності гетьмана І. Мазепи; вчити учнів давати розгорнуту характери­стику історичним діячам, визначити їх роль і місце в історичних процесах; розвивати критичне мислення; виховува­ти почуття національної гідності на прикладах історії українського народу.

Основні поняття: «Північна війна», «Полтавська битва».

Обладнання: карта «Українська держава за гетьманування Івана Мазепи», відеофрагмент «Полтавська битва».

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

Евристична бесіда

1. Коли і за яких обставин І. Мазепа став гетьманом України?

2. Охарактеризуйте «Коломацькі статті» І. Мазепи. Яка їх особли­вість?

3. Назвіть основні напрямки внутрішньої політики гетьмана І. Мазепи.

4. Яку роль відігравав С. Палій і його сподвижники у заселенні земель Правобережжя і створенні полків?

5. Розкажіть про національно-визвольне повстання 1702-1704 років.

Вивчення нового матеріалу.

План:

1. Участь українських полків у воєнних діях на початку війни.

2. Похід Карла XII в Україну. Перехід І. Мазепи на бік Карла XII.

3. Здобуття і знищення Батурина Московськими військами. Зруйну­вання Чортомлицької Січі.

4. Полтавська битва.

5. Місце і роль І. Мазепи в Українському національно-визвольному русі.

ІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

1.    Участь українців в Північній війні. Робота  з текстом підручника, учні складають схему. § 30 п.1 с.221. (при перевірці показ об’єктів на карті)

2.    Перехід Мазепи на бік Карла ХІІ.

Умови українсько-шведського договору 30 жовтня 1708 р.:

Завдання:

1. На яких умовах І. Мазепа домовився з Карлом ХІІ?

2.Що змусило І.Мазепу піти на угоду зі шведами? Висловіть свою думку щодо цього

3.    Воєнно-політичні акції царизму проти українців. Робота  з текстом підручника, учні складають тези. § 30 п.3 с.223-224:

·        2 листопада 1708 – розгром військом О. Меншикова м. Батурина.

·        Оголошення анафеми та «страта» гетьмана Мазепи.

·        6 листопада 1708 р. – обрання на раді в м. Глухові гетьманом

     І. Скоропадського.

·        14 травня 1709 р. – знищення військами Яковлєва і Галагана Січі.

4.    Поразка під Полтавою та завершення повстання І.Мазепи. – відеофрагмент. (після перегляду бесіда із використанням карти)

Завдання:

1. Назвіть причини Північної війни.

2. Чи збігалися цілі Московської держави з інтересами України?

3. Розкажіть про хід воєнних дій на початковому етапі війни.

5.    Перехід Мазепи на бік Карла ХІІ.

ІІІ. Узагальнення та систематизація знань

Охарактеризуйте наслідки Полтавської битви для України.

Робота з ілюстраціями. Зображення І. Мазепи, Карла ХІІ, Петра І.

Яку роль відіграли ці особи в історії України?

V. Підсумки уроку. Північна війна лягла важким тягарем на плечі українського народу. У далеких походах і на будівництвах гинули українські козаки. Зазнавала розорення економіка України, населення знемагало від поборів, повинностей і постоїв царських військ.

У таких умовах проти політики царя виступив гетьман І.Мазепа. Але  у своїх діях він поклався на хитрість, розрахунок та інтриги, а не на героїзм та ентузіазм народу. Як наслідок виступ Мазепи підтримала незначна частина його оточення. А в битві під Полтавою (27 червня) 1709 р.) між шведами і росіянами вже від гетьмана нічого залежало. Поразка шведів стала й поразкою планів гетьмана по здобуттю незалежності України. Царська влада доклала всіх зусиль, щоб вирвати пам 'ять про гетьмана в українського народу. Йому було проголошено анафему. «Мазепинством» став називатися в Російській імперії український національно-визвольний рух. Заслугою гетьмана стало те, що він створив прецедент виступу української еліти проти російського центру.

Домашнє завдання

§ 30 с.220-226. Твір-роздум про І.Мазепу від імені учасника подій.

8 клас Історія України

       Тема. Становище в Україні після Полтавської битви

Мета. Ознайомити учнів зі спробами патріотично настроєної частини козацтва, яка опинилась за межами України і зокрема наказного гетьмана П. Орлика утворити антимосковську коаліцію і домогтися здобуття незалежності України; пояснити при­чини невдачі цих зусиль; підкреслити роль П. Орлика в розробці теорії держави і права; допомогти учням зрозуміти і оцінити зміст і значення його Конституції; вчити учнів давати розгорнуту характеристику історичним діячам; визначати їх роль і місце в історичному процесі; розвивати вміння аналізувати і узагальнювати історичні яви­ща та події; виховувати інтерес до історії України; повагу до борців за незалежність Вітчизни.

Обладнання: картки з джерелами інформації, портрет Пилипа Орлика. презентація та відеофрагмент «Пилип Орлик»

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

Евристична бесіда

1. Чому за часів Північної війни в Україні поширюються антимосковські настрої?

2. Що передбачав договір, укладений Мазепою з Карлом ХІІ?

3. Коли відбулася Полтавська битва? Якими були її результати?

4. Що спричинило поразку шведського війська у битві під Полтавою?

5. Якими були її наслідки для України?

6. Чому плани Мазепи не були втілені в життя?

7. Якими були наслідки антиколоніального повстання гетьмана Івана Мазепи проти Росії?

8. Яка доля спіткала Івана Мазепу та його прибічників після Полтавської битви?

ІІ. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

1.  Політика царського уряду в Гетьманщині після Полтавської битви:

     Групова діяльність  за § 31 п1-3

2.  Пилип Орлик – гетьман в еміграції. (1710-1742 рр.) Розповідь із використанням опорної презентації та відеофрагменту «Пилип Орлик»

·       Біографічна довідка.

·       Характеристика змісту Конституції П.Орлика.

·       Похід на Правобережжя в 1711 р. та його наслідки.

ІV. Узагальнення та систематизація знань

1.    Виконання та перевірка тесту (презентація)

2.    Оцінка істориками значення Конституції Пилипа Орлика.

1. Відомий український історик О. Оглоблін назває її «другою поразкою... гетьмана Мазепи після Полтавської катастрофи, яка завдала великого удару гетьманській владі».

2. Інший відомий історик — І. Крип’якевич — звинуватив творців Конституції в тому, що вони «не виявили широкого політичного світогляду».

3. Сучасні дослідники вказують, що Бендерська конституція «випереджала свій час», небезпідставно акцентують, що навіть «французькі просвітителі ще не наважувалися на розробку тих громадянських ідей, які було закладено в ній. Уперше в Європі було вироблено реальну модель вільної незалежної держави, заснованої на природному праві народу на свободу й самовизначення, модель, що базувалася на незнаних досі демократичних засадах суспільного життя». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академвидав, 2006. — С.180)

Завдання

1. Чим можна пояснити такі протилежні оцінки Конституції у працях істориків?

2. Якої точки зору дотримуєтеся ви? Чому?

V. Підсумки уроку.

Гетьманування Пилипа Орлика бу­ло пройняте ідеєю визволення Ук­раїни. Глибокодумний політик і тонкий дипломат, Орлик докладав зусиль для створення антимосковської коаліції. Попри несприятливі обставини, він спромігся заручитись військовою підтримкою кількох держав і здійснити воєнну операцію, спрямовану на виз­волення України. Складні й супереч­ливі міждержавні відносини перешко­джали успіхові. Зашморг бездержав­ності стискав дедалі сильніше. Унаслідок Прутського миру Правобе­режна Україна знову повернулася під владу Польщі. Але Пилип Орлик не втрачав надії визволити Україну й невтомно шукав нових союзників у бо­ротьбі проти царату. Втіленням державницьких праг­нень гетьмана у вигнанні Пилипа Ор­лика стали «Пакти і конституції законів і вольностей Війська Запорізького» документ, що окреслив шляхи визвольних змагань кільком наступним поколінням українців.

Доля Пилипа Орлика - приклад служіння Батьківщині, коли на її вівтар принесено і матеріальні вигоди, і ро­динне щастя, і саме життя. Прояви такого героїзму трапляються в історії різних народів. Вони завжди гідно вшановуються. Пам'ять про них пере­дається з покоління в покоління як взірець найвищої гідності.

V. Домашнє завдання

§ 31 С.227 – 232.

8 клас Історія України

   Тема. Посилення колоніальної політики Російської імперії щодо України

Мета. Показати, що політика Петра І була спрямована на обмеження держав­них прав Українського народу та русифікації її населення; охарактеризувати діяль­ність гетьманів І. Скоропадського, П. Полуботка, Д. Апостола; виробляти в учнів вміння давати характеристику історичним діячам, визначати їх роль і місце в істори­чному процесі; вчити учнів аналізувати історичні явища та події, розвивати навички визначати причинно-наслідкові зв'язки в історичних процесах; працювати над питаннями і положен­нями «гетьманська держава», «обмеження державних прав України»; виховувати національну свідомість, патріотизм, почуття поваги до історичних діячів минулого, розвивати інтерес до вивчення історії Батьківщини.

Основні поняття: «Решетилівські статті», «Малоросійська колегія», «Рішительні пункти», «Правління гетьманського уряду».

Обладнання: презентація

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів.

 Завдання. «Влучний постріл»

На дошці прикріплений  плакат, на якому зашифровані запитання (це завдання нагадує собою гру «Морський бій»). Учні повинні влучно «вистрілити». Під кожним «пострілом» сховано якесь запитання. Під літерою «М» містяться запитання з теми «Українські землі за гетьманування І. Мазепи», а під літерою «П» — запитання з теми «Україна після Полтавської битви». Після «пострілу» закреслюються ті запитання, в які учні «поцілили». Плакат має такий вигляд.

Учасник гри робить по два «постріли», отже, відповідає на два запитання. Гравець може обирати, на яке запитання йому відповідати: під літерою «М» чи «П». На обдумування запитання дається 30 секунд. Учні класу мають право доповнювати. За кожну правильну відповідь можна отримати три бали.

Зашифровані запитання

• М/1. Назвіть і коротко охарактеризуйте основні напрямки внутрішньої політики Івана Мазепи.

• М/2. Як відбувалося повстання 1702–1704 років на Правобережжі і яку роль у ньому відіграв Іван Мазепа?

• М/3. Охарактеризуйте зовнішню політику Івана Мазепи на початку гетьманування та під час Північної війни. Зробіть відповідні висновки.

• П/1. Назвіть основні положення Конституції Пилипа Орлика.

• П/2. Які наслідки для України мала Полтавська битва?

• П/3. У чому виявилася колоніальна політика російського уряду щодо України після Полтавської битви?

ІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

1.    Гетьманування І. Скоропадського (1708-1722) Розповідь за слайдом.

2.    Діяльність Малоросійської колегії (1722-1727) та боротьба старшини за відновлення державних прав України. Розповідь за текстом слайду

3.    Наказний гетьман Павло Полуботок (1722-1724) Розповідь. Читання і обговорення слайду «Промова П. Полуботка до Петра І»

4.    Гетьман Данило Апостол (1727-1734) Розповідь з опорою на слайди.

5.    Діяльність Правління гетьманського уряду (1734-1750) Розповідь за текстом підручника с.240 та змістом слайду – Які на вашу думку завдання покладались царизмом на правління гетьманського уряду?

По ходу уроку учні повинні в зошитах записувати опорний конспект.

ІV. Узагальнення та систематизація знань

Відповісти на запитання:

• Що було спільного і що було відмінного в політиці гетьманів Івана Скоропадського, Павла Полуботка і Данила Апостола?

Також учні виконують завдання, поставлене на початку уроку:

• На конкретних прикладах доведіть, що протягом 1708–1728 рр. відбу

вався форсований наступ російського уряду на українську автономію.

V. Підсумки уроку.

Заходи російського уряду протягом 1708—1722 рр. свідчили про підготовку широкомасштабного наступу на українську державність. Проте зовнішні обставини змусили пригальмувати процес ліквідації Козацької держави, і на короткий термін було відновлено владу гетьмана (1727—1734). Проте загальний напрям російської політики залишався незмінним: перетворити її на звичайну провінцію Російської  імперії. У таких умовах українська козацька еліта докладала зусиль для збереження давніх автономних прав. Проте в своїх діях вона не вжила радикальних заходів і не спиралася на народну підтримку.

V. Домашнє завдання

 § 32 с.233-240. Випереджальне завдання за бажанням. Підготувати повідомлення про розвиток української культури кінця ХVІІ — першої половини ХVІІІ ст.

(розвиток освіти, книгодрукування, літератури, архітектури, скульптури, живопису, музики та театру)