Лінійка-реквієм до Дня Перемоги - Мої статті - Каталог статей

Меню сайту

Категорії розділу

Мої статті [20]

Статистика

Онлайн всього: 1

Гостей: 1

Користувачів: 0

Головна » Статті » Мої статті

Лінійка-реквієм до Дня Перемоги

(Звучить мелодія "Журавлі". На тлі мелодії одна з дівчат запалює свічку, звучать слова.)

"Вони у битві чесно полягли,
А іншого - ні вибору, ні змоги.
Вони загинули. Але перемогли,
Бо віддали життя для Перемоги!"

Покладання квітів. Виходять ведучі.

1-й ведучий. ХХІ століття. Кожного року 9 травня ми відзначаємо День Перемоги. Ратний подвиг батьків, дідів і прадідів у Другій світовій війні ніколи не може бути забутим. Його не можуть зменшити а ні десятиріччя, а ні суспільні зміни, бо ніколи не згасне пам'ять про всіх тих, хто поліг у боях, хто віддав своє життя для нашого щастя.

2-й ведучий. Ти прийшла, Перемого, слідами війни,

З-під заліза і попелу - цвітом весни,

Тим навічним вогнем, що горить - не згоря,

Обеліском, який увінчала зоря.

1-й ведучий. День Перемоги! День Перемоги!

Іде по країні весна.

Дев'ятого травня! Дев'ятого травня!

Війна закінчилась страшна.

2-й ведучий. Мітинг пам'яті загиблим у Другій світовій війні - це лише часточка великої данини пошани полеглим. Мало залишилося учасників тих подій, і всі ми щиро вдячні тим, хто прийшов сюди щоб згадати всіх, хто наближав Перемогу. (Списки односельчан)

1-й ведучий. Українці в бою здобували свободу,
Українці в бою гартували її,
Українці пройшли переможним походом,
Пронесли крізь недолю-негоду
Прапор волі по рідній землї!
2-й ведучий. Кожна людина зберігає в пам'яті момент свого життя, який здається їй другим народженням, переломом у всій подальшій долі. Війна живе в душах переживших її такими спогадами, що вони ніколи не зможуть забути цю війну тривалістю 1418 днів і ночей.

1-й ведучий. Чотири роки... Тридцять чотири тисячі годин!.. Від Москви до Берліна - дві тисячі шістсот кілометрів.

2-й ведучий. Так мало. Правда? Це, якщо літаком, - три години. А перебіжками та по-пластунськи - чотири роки!

1-й ведучий. Мільйони загиблих... А скільки ненароджених дітей?.. А скільки залишилось вдів і сиріт?..

Пісня

5кл.

1-й учень. Знову травень прийшов молодий,
І у пам’яті враз воскресає
Перемоги той день золотий:
Радість з болем – аж серце стискає.

2-й учень. Пам’ять, чуєш? Не зводь це усе
В традиційно хвилинні мовчання.
Розбуди наші душі! І все!
Розбентеж їх, аж до трепетання!

1-й учень. Хай не будуть черствими вони
І не думають лиш про достаток,
Піклуватись бо треба завжди
Про колишніх солдат і солдаток...

2-й учень. Пам’ять, чуєш? Шукаю я слів…
На душі гіркота і тривога.
Не забудь інвалідів і вдів,
Благодаті проси їм у Бога.

1-й учень. Ветерани, в поклоні стою –
Шану Вам і повагу віддати…
А героїв, що впали в бою,
Закликаю усіх: пам’ятайте!

Пісня

7 кл. Вова

Сьогодні серце обійма тривога,

За всіх полеглих на війні,

Велична славна Перемога,

Тремтить у вічному вогні.

Горять тюльпани полум’яно,

Під обелісками солдат.

Пішли з життя вони, так рано…

Не уберіг їх автомат.

Нестерпні рани ті воєнні,

Бо назавжди вони в душі.

Рвуть серце спогади щоденні,

Про втрати людства на війні.

Була війна жахлива і сувора,

І не злічити нам усіх утрат,

Коли земля від ран стогнала пурпурова,

На стражі миру все ж стояв солдат.

Пісня

Л.Діма:

Дехто каже: «Пора забути.

Інше є про що говорити.

Скільки воєн було на світі!

Спробуй навіть перелічити!»

Що ж, із тих бід болить нам кожна.

Незабутнє ж забуть не можна,

Хоч немов затягнулась рана,

Та, що звалася – Вітчизняна…

Вітчизняна війна Велика,

В котрій крові пролито – ріки,

В котрій знищено стільки люду,

Що ще довго відчутно буде.

Ні, минуло ще небагато,

І неможна не пам’ятати,

Не вклонятись до ніг стареньким

Оборонцям Вітчизни – неньки.

У дві тисячі вісімнадцятім не згадати

Ми не можем про сорок п’ятий!

З Перемогою, українці!

Хай все добре для вас здійсниться.

Пісня

Вероніка:

Хрести дубові туляться в берізках.
Квітує поле в пахощах медове.
Прославши скатерті при обелісках,
Своїх солдатів поминають вдови.

Вже оддзвонили дзвони великодні.
Вже на гробках молебні одслужили.
Такі сумні й задумані сьогодні,
Ой, затужили вдови, затужили!

Що мій лежить за Віслою, далеко.
Якби землі хоч рідної на труни.
А ті ж обличчя – як скрипкова дека,
Що вже на скрипці порвані всі струни.

А мій пропав десь безвісти, не знаю.
Чи хоч над ним горбочок нагорнули?
Як я ж тепер чужих тут поминаю,
Щоб і мого десь люди пом’янули!

А я ж нічого в бога не просила,
Мені ж тоді було хоч в ополонку,
Що я ж дитя під серцем ще носила,
А вже мені прислали похоронку.

Великий день… Великдень Перемоги..
Все ж наче вчора. А літа минають…
На проводи, в степу біля дороги,
Своїх солдатів вдови поминають.

Пісня

Мишко:

Діти війни...

Сирітські долі...

І кров, і смерть...

Гірка сльоза...

Їм скуштувать довелось горя,

Була війна...

Страшна, кривава...

Як в пеклі діти всі жили ,

Рано дорослими ставали,

Гіркий спізнали смак війни.

На їх очах людей вбивали,

Рабство, полон, концтабори,

Всі негаразди і печалі

На слабкі плечі їх лягли.

Свинцеві кулі й їх косили,

Усе стерпіть вони змогли,

Кували зброю, працювали,

Ішли дорогами війни.

Розпорядилася так доля-

Все довелося спить до дна.

Голод і страх, і присмак крові,

Дитинство вкрала в них війна.

Уже в них скроні побіліли,

Пам’ять лишилася жива.

І працювать, й любить уміли,

Та їм ще снить ота війна.

Війна, війна..

Сирітські долі...

І кров, і смерть...

Гірка сльоза.

Хай не повториться ніколи,

Згине нехай навік війна!

Пісня

Сергій

Низький Вам уклін, Ветерани-герої,
За сльози, що Вами утерті,
За те, що Ви нас закривали собою
І світ рятували від смерті.

За те, що Вам волю вдалось повернути –
Ніхто не забутий, ніщо не забуте!

Подяка довічна за подвиги Ваші,
Усім, хто упав, хто підвівся.
Всі вдячні Вам щиро – молодші і старші,
І тойі, хто ще не народився.

Й тому, що малеча всміхатися буде –
Ніхто не забутий, ніщо не забуте!

За довгі дороги, що пройдено Вами,
Заради життя, сонця в квітні,
За все, що не скажеш скупими словами,
Велике спасибі Вам, рідні.

За слово „герой”, нині смислу набуте –
Ніхто не забутий, ніщо не забуте!

За хліб запашний і за ранки казкові,
За райдуги, посмішки неньки,
За зорі вночі і пісні колискові –
Уклін до землі Вам низенький.

За світле майбутнє, що Вами здобуте –
ніхто не забутий, ніщо не забуте!

Пісня

Валік

Вам честь і слава, воїни – солдати,

За перемогу у лихій війні,

Ми будем завжди пам’ятати,

Про ваші подвиги святі.

Пройшла війна стежками долі
Там, де тепер цвітуть сади,
Де хліб росте на мирнім полі,
Війна залишила сліди.
Вогонь війни спалив чимало
І юних доль, і чистих мрій.
Лише надія не вмирала,
Коли солдати йшли у бій.
Вітчизну рідну захищали
Вони від хижих ворогів,
Життя любили та вмирали
За рідний дім, за матерів.
І пам'ятник бійцю-солдату,
Що височить в моїм селі,
Нагадує травневу дату –
День Перемоги в тій війні.

Пісня

5 кл.

3-й учень. Ми всі прийдем до вічного вогню…

І з нами прийдуть і онуки й діти,

Щоб ветеранам до землі вклонитись,

Щоб вшанувати їхню сивину.

4-й учень. Вам честь і слава, воїни – солдати,

За перемогу у лихій війні,

Ми будем завжди пам’ятати,

Про ваші подвиги святі.

Які шляхи! Які дороги
Пройшли ви!.. Шана на віки!
Спасибі вам за Перемогу,
Шановні наші земляки!

3-й учень. Нажаль сьогодні знову ллється кров кращих синів і доньок України, лунають постріли на Сході України і вже нова хвиля ветеранів війни ХХІ століття встала в одну шеренгу з ветеранами Другої світової війни.

4-й учень. Ми, нащадки воїнів-героїв, звертаємося до всіх ветеранів зі словами вдячності за їхню мужність і героїзм. Ми знаємо про вашу перемогу в 45-му і віримо в нашу перемогу у подіях сьогоднішньої війни.

5-й учень. Як я ненавиджу війну...

Будь ласка, годі воювати!

Не треба крові проливати.

Чуже життя не повернути.

Та жах цей довго не забути.

Бажаю жити, святкувати,

Навчатись, бігати, співати.

З натхненням зустрічать весну!

Як я ненавиджу війну.

6- й учень. Я хочу миру, щастя, ласки,

Я хочу жити у добрі,

Хай не одягнуть більше каски,